Российский Крым и Новороссия №6363

"…Нас стараються придушити та підмінити кишеньковими псевдопатріотами".

Інтерв'ю з керівником Одеського осередку ВГО "СОКІЛ" другом Георгієм.

У націоналістичному русі рідної Одеси Георгій вже понад 15 років. Почалося зі знайомства з головою Одеської обласної організації Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Павлом Кириленком. Далі ситуація звична для багатьох націоналістично свідомих українців: активна участь у Революції Гідності, потім у новітній російсько-українській війні (Георгій разом з іншими добровольцями вирушив на схід під час першої ротації тоді ще свободівського батальйону особливого призначення "Січ").

Сьогодні ‒ керівник Одеського обласного осередку Всеукраїнської громадської організації "Сокіл" та голова вишкільної референтури всеукраїнського "Соколу". За недовгий час очільництва Георгієві вдалося зробити осередок одним із найактивніших по всій Україні, і це попри опір проросійськи настроєної влади міста.

У телефонній розмові розпитуємо, як працюється за таких умов, які є досягнення та плани Одеського "Соколу".

‒ Найперше, ‒ наголошує сокілець, ‒ у нашому осередку не припиняється активна робота над фізичним вихованням молоді. Тричі на тиждень проводимо заняття з боксу, боротьби та навіть ножового бою. Кожного разу стараємося вивчати щось нове, щоб хлопцям було цікаво. Спершу, звісно, усі техніки випробовуємо самі, визначаємо, для чого вони годяться ‒ чи то для реальної вуличної ситуації, чи для спорту, а вже тоді навчаємо своїх вихованців. На жаль, поки що не маємо власного залу. Орендуємо.

Плануємо скооперуватися з територіальною обороною міста. Хочемо записатися до її лав та почати уже спільні тренування на полігоні.

Крім того, маємо власну команду з регбі. Встигли вже навіть взяти участь у змаганнях. Зайняли, щоправда, четверте місце з п'ятьох можливих, але найголовніше ‒ почати. Сам турнір відбувся в Миколаєві. Серед учасників були не лише любителі, а й професійні гравці ‒ учасники збірної України.

Переконаний, що найважливіше в розвитку ‒ різноплановість. Тому, попри ідеологічну роботу та фізичне виховання, стараємося навчати молодь і інших речей. Наприклад, проводимо лекції з техніки фотографування за екстремальних умов. Вчимо, як правильно знімати мітинги та різноманітні соціальні акції протесту. Також навчаємо основ фрілансу в мережі.

‒ На персональній сторінці осередку у Facebook побачив дещо характерне лише для одеських сокільців ‒ тренування бойових плавців…

‒ Маємо в наших лавах сокільця, який працює на судні моряком, а за сумісництвом є ще й інструктором з дайвінгу. Він уже давно обіцяв побалувати нас такими знаннями, але все не виходило, бо майже півроку був у рейсі. Врешті таки випала нагода. Перед тим, як приступити до практичних занять, ми два тижні вивчали теорію.

Вже на самих тренуваннях наші активісти відпрацювали різні види занурення у воду: стрибками, через падіння спиною. Вчилися перевіряти обладнання, обирали правильне спорядження. Також практикували спливання без спорядження, орієнтування під водою, практикували знешкодження диверсанта за допомогою ножа і рукопашного бою. Працювали як у групах, так і поодинці.

‒ Чи важко буває організувати молодих одеситів-націоналістів на велелюдний публічний захід?

‒ Після 2 травня, Революції Гідності та початку воєнних дій на сході країни патріотичної молоді в Одесі суттєво побільшало. Проте, на жаль, стало більше і псевдопатріотичних організацій, діяльність яких фінансує чинний мер Одеси Геннадій Труханов. Є інформація, що мер оплачує їхню фізичну підготовку, платить зарплату, а натомість вони виконують функції таких собі тітушок. Такі організації роблять чимало ганебних речей, аби потім звинуватити справжніх націоналістів.

Саме через таких псевдопатріотів молодь буває важче заохотити вступати в "Сокіл". Хлопці вже встигли побувати в одній організації, в іншій. Побачили, що там щось не те, і вже до всіх решти ставляться насторожено, з недовірою. Виходить, люди хочуть бути націоналістами, але побоюються долучитися до націоналістичної спільноти.

З самою організацією публічних заходів проблем нема. Інформація про акцію розходиться дуже швидко. Десь почули, десь побачили і все ‒ сарафанне радіо запрацювало. Зазначу, що на акції, організовані Одеським осередком "Соколу", приходить не лише молодь, а люди різного віку.

‒ У такому непростому місті, як Одеса, чи маєте якісь особливості роботи з молоддю?

‒ Найперше, стараємося зацікавлювати. Тому й проводимо різноманітні лекції та курси, які не те що в місті, а й в інтернет-мережі важко відшукати. Коли ж бачимо, що людина почала відвідувати наші заходи частіше, тоді порушуємо більш серйозні теми. Говоримо про ідеологію, запитуємо, які в хлопців чи дівчат погляди на своє майбутнє і яким вони бачать завтра своєї країни. Добре, якщо людина має певний фах і сама може провести для нас вишкіл. Як бачите, ми завжди раді навчитися чогось нового.

‒ Якими вже проведеними акціями можете похвалитися?

‒ Наразі багато уваги приділяємо екології. В Одесі є місце, відоме як Горіховий парк. ВГО "Сокіл" разом з ГО "Вуличний Фронт" та іншими небайдужими одеситами нещодавно провели там акцію на захист Грецького (Місячного) парку від будівельної компанії "Гефест", яка під виглядом реконструкції знищує дерева, щоб потім на їхньому місці звести ресторан.

Націоналісти прочипували цвяхами (вбивали по колу у стовбур цвяхи під кутом 50-60 градусів) понад 20 дерев, щоб мінімізувати ймовірність їх спилювання. Так, деревам боляче, зате залишаться цілими і живими.

Також маємо хорошу традицію: вже два роки поспіль на день народження Романа Шухевича проводимо змагання з кросфіту. Люди різного віку та різної підготовки можуть прийти на цей турнір і продемонструвати, хто із них ‒ найбільш фізично підготовлений націоналіст.

‒ Які основні перешкоди можеш назвати у своїй роботі?

‒ Не таємниця, що влада у нашому місті залишається просепарською і далі активно вставляє палиці в колеса всім справді патріотичним одеським організаціям. Ресурсів та можливостей у них для цього достатньо. Я вже згадував про "кишенькову армію" нашого мера…

Наприклад, проводимо акцію, а до нас прибігає 20-30 молодиків, усі зі словами "Слава Україні!". Кажуть, що вони нібито з нами, але натякають, щоб ми нічого не проводили, бо тут планують будівництво. Тоді все стає зрозуміло. Такі люди, як ми, ‒ які не за гроші, а за ідею ‒ їм поперек горла. Тому нас всіляко стараються придушити та підмінити своїми псевдопатріотами.

Розмовляв Ігор Хрипливий

#ВГО_Сокіл #Сокіл #Одеса

4 березня 2017 року в Києві в музеї Історії України у Другій світовій війні відбудеться вечір пам’яті сокільця, офіцера ЗСУ Мирослава Мисли, у рамках якого в музей будуть передані бойові обладунки героя.
Адреса музею: вул. Лаврська, 27.

Воїн, що поклав життя на вівтар Нації, - безсмертний! Він - творець історії і він - взірець для майбутніх поколінь, гідний слави та вартий вічної пам'яті!

#МирославМисла #Герой #Сокіл #Київ #СокілКиїв #Мисла

Пам'яті Лицаря Ідеї і Чину
Роман Напрягло
Двадцятирічний юнак зі Слов'янська, Донецької області.
Побратими згадують його як завжди позитивного та веселого. Роман завжди вмів підтримати у важку хвилину. Сміливий, як і належить справжньому націоналісту.

"Здобудеш Українську державу, або загинеш у боротьбі за неї!"

Роман у націоналістичному русі з 2014 року. У 2015-му долучився до лав Організації "Сокіл" та з однодумцями почали розбудовувати осередок у Слов'янську.
Відвідував вишколи Організації. Займався волонтерством.
Антон, побратим Романа, згадує: "Познайомились ми з Романом десь два з половиною роки тому. Він у Слов'янську був одним з тих, хто під час окупації малював жовто-сині прапори на стінах та парканах. Відразу після закінчення навчання - пішов воювати."

"Щоб сміло йшов я у бій, як ішли Герої за тебе..."

Рома пішов захищати рідну землю від московської орди. Служив у 36 батальйоні морської піхоти. Тримав оборону під Маріуполем.
Бойовий побратим Романа згадує: " Рома був надзвичайно добрим, вмів підтримати. Загинув він більше, ніж Герой. В бою під Маріуполем він поліз рятувати бойового побратима. І рятуючи його - сам отримав кулю від ворожого снайпера."

"В чинах тих хай знайду я смерть солодку, смерть у муках за Тебе. І розплинуся в Тобі я, і вічно житиму в Тобі, ВІДВІЧНА УКРАЇНО, МОГУТНЯ і СОБОРНА!"
Героям Слава!

ТРИВОЖНИЙ РЮКЗАК. ЛЕКЦІЯ

2 березня було проведено лекцію на тему "Що таке тривожний рюкзак?", для львівського осередку ВГО "СОКІЛ" та львівської "Студентської Свободи".

Голова львівського обласного осередку - Богдан Федун, продемонстрував особливості, типи та наповнення тривожного рюкзака. А також ситуації коли він може знадобитися.

Важливим завданням стояло дати інструмент, який допоможе бути підготовленим, а можливо і допоможе зберегти життя та здоров'я.

#сокіл #cокіл_львів #львів #україна #sokil #sokil_lviv #lviv #ukraine

>>21178024
Говно, а не переделка. Как минимум, в том что это местами тупо набор слов, учи украинский.

28 лютого 2017 року, в Чернігові, відбувся молодіжний форум «Єдність молоді – єдність країни».

У заході взяли участь очільниця Чернігівського обласного Соколу Омеляненко Маргарита та координатор Бахмацького осередку ВГО «Сокіл» Олена Козлова.

Олена представила до уваги присутніх презентацію діяльності Соколу в Бахмачі та повідомила про майбутні плани організації на 2017 рік.

Де сила - там Воля!

Минутка юмора, что получается когда власть пытается "разбавить" воюющие добробаты мусорами, и почему у них это не получится, наглядно.

>>21178186
Так и так все понятно же.

>>21178252
Ты видео то глянь, а потом кукарекай.

Весна для Бориславського осередку ВГО "Сокіл" розпочалась з самовдосконалення.

1 березня відбулося чергове тренування юнацтва. В програмі тренування - зброєзнавство та маніпуляція зі зброєю. Тренування відбулось в рамках підготовки до чергових стрільб, що будуть проведені в першій половині березня.

Вітання від побратимів з буремного Сходу)

Збаразькі сокільці привітали зв’язкову УПА Ганну Степанівну Лінько із днем народження.
Жива легенда - членкиня ОУН, зв’язкова УПА, псевдо «Лілея», «Конвалія» сьогодні зустріла своїх 93 роки.
Знаймо та вітаймо своїх Героїв!

28 лютого 2017 року "Сокільці Тернопільського осередку" переглянув фільм "Гіркі жнива" у ТРЦ "Подоляни".

«Гіркі жнива»— канадський кінофільм про історію кохання в розпал українського Голодомору 1932—1933 років. Є першою англомовною художньою кінокартиною про Голодомор.

"У центрі картини Юрій, талановитий художник-селянин, нащадок козацького роду, що намагається жити зі своєю коханою у створених радянською владою умовах, приймаючи удари і утиски. Але, зрештою, коли його родина та земляки стають жертвами штучного голоду та сталінських репресій, він повстає, аби врятувати рідних, помститися і покинути Радянську Україну, щоби донести правду світові про жахіття Голодомору.
Мені дуже сподобався цей фільм, переглянувши його, усвідомлюєш ще раз усю гіркоту української історії," - розповідає Олена Зінкевич.

>>21178984
Ладно. Доставай свой эталон женской красоты