bump
Перевод пости, нихуя непонятно же.
Нужно быть аутистом чтоб не понять укромову (смесь собачьего с русским)
иевская журналистка 29-летняя Настя Мельниченко уже не один год собирает древние украинские народные высказывания, в которых присутствует слово "жопа". Говорит, интерес к обсценной лексики на эту тематику в ней пробудила бабушка Нина Даниловна Стеценко, которая частенько Приправляли свою речь такими словами.
"Как и бабушка, сейчас часто говорю" оно тебе так надо, как к жопы карие глаза! "В значении" не к месту "." Всраться и не жить "восклицаю, когда с чего удивляюсь." Вот сральню! »- говорю, когда берет досада. Еще бабушка говорила такие перлы: "Тебе вот так жаль, как корове заднее колено всрать" - то есть, "не жалко совсем". Еще от нее записала следующее: "женщина без жопы - как село без церкви", " он такой, что я с ним на одном поле срать не села бы "," в сраку годное "," как срачка, то пердячка "," как голодном срать "," как в борщ срать "(о неуместности)," всрись - а покорись "," кто усрался? - невестка ".
Когда появился интернет, стало проще. Высказывания о жопу начали присылать знакомые и друзья. Теперь у меня в подборке более двухсот жемчуга. Вот некоторые из них:
"Как пивсракы из-за куста" - говорят, когда что-то плохо видно или плохо выглядит.
"Вары жопу борщ, а я пойду на солдат смотрит" - когда-то некачественно деланно.
"В жопе был, дерьмо видов" - когда человек говорит о том, о чем не имеет понятия.
"Сери-перд-грейся" - когда что-то не сделано вовремя, а теперь хватаются, чтобы быстрее.
"Не хочешь срать - не мучай жопу".
"Если не говно, то засрана треска".
"Голой жопой по рапатий доске" - значит, никогда.
"Одинокий, как палец в жопе".
"Любимый - семь раз в жопу пропханий".
"Как есть, так и заднице честь, а как скупо, терпи, жопой".
"Хитрая жопа пердит тихо, а воняет - на все село" - о баб-сплетниц.
"Пошел, как в море срать" - когда долго кого-то нет.
«Не плети говно девушке в волосы» - не наговаривай на честную девушку.
"Ах ты москаль в жопу Гран!".
"Чтобы тя говно догонял" - чтобы не было тебе покоя.
"Есть - не срать, можно подождать".
"Хорошая, как жопа наизнанку".
"Срав пес" - то есть, ниц не получится.
"Сидит, как жопа в гостях" - тихо.
"Подходит, как жопе занавески".
"Всрайся, но не дайся" - так бабки на Львовщине учили внучек защищать девичью честь.
"Как приятно в поле срать - розвиваютсья мысли, ветер яйцами колышет, жопа нюхает цветы".
Есть даже песня о сраку: "Летит сова, летит сова вокруг села,
ручки-ножки пидкорчила,
ребятам жопу вистерчила.
А вы, ребята, а вы, ребята, не удивляйтесь,
сову в жопу поцелуйте ".
Такие срамные дразнящие песни исполняли на Купала.
Почему тебя заинтересовала эта лексика?
Поразило, что люди эти высказывания табуированными. Жопа есть, а слова люди боятся и стесняются. Я недавно на сайте этнографической сообщества завела об этом речь. Одна женщина отписывает: "Я знаю интересное выражение о жопу. Но не скажу. Потому что я воспитана". Думаю: "Вы же этнограф!" Некоторые начинают возмущаться, что это невоспитанно - мол, у меня проблемы в голове, что меня это интересует.
Выдавать эти высказывания не собираюсь. Коллекционирую для себя. Жалею, что не все запоминаются. Бывает, крутится в голове какой-то целый день. Сегодня крутится: "Брюки мои шаровары, вы же меня уважали, а я вас усрав".
Чем украинский срамная можете отличается от российской, польской?
Можно говорить о "анальный" характер украинского срамной лексики, в отличие от "генитального" окраски русского. Украинский не характерно материться: "бл ... ь", "является ... ать", "х ... ня". У нас все через "жопу". Еще есть третья группа такой лексики - которая касается богохульства. Ее больше употребляют в Польше. Но даже высказывания о сраку украинские - не ругательное. Просто хотят сказать так, чтобы вкусно было - "гимном залепить". Бранных слов, связанных с жопой, все равно мало. Есть, но они скорее хорошие. У нас до жопы относились с уважением.
во втором издании выбросили все записи Грушевского о месячных и половые акты
Еще сто лет назад эта и подобная табуирована можете была широко применяемой?
И эта, и связана с сексом лексика была хорошо известна. Меня интересовало свое время детство в истории - как воспитывали детей раньше, с древнейших времен, даже с палеолита. Мне попала в руки книга Марка Грушевского «Ребенок в верованиях и обычаях украинского народа" - переиздание 2006 года. Потом я нашла первое издание - 1907-го. Была поражена, что во втором издании выбросили все записи Грушевского о месячных и половые акты. Думаю: "Что это такое?". Начала Грушевского копать и выписывать эти его слова. Затем собирала фольклор. Ездила по експедциях и начала находить, как говорили о половом акте ранее в народе. Мы думаем, что совсем завуалировано - типа "бандурка", "колодец копал". Но были значительно прозрачнее высказывания - понятнее для современного человека. У нас же сейчас распространено мнение, что женщина-хранительница вырастала в вишиваночци, потом садилась под иконой, брала в руки ребенка, и все. Возмущает, когда начинают апеллировать к нравственности древней. Фольклор нам говорит совсем другое.
"Смешно козе, что жопа в грязи" - о смех без причины. Записала в Донецкой области. Последующие - с Полтавской и Черкасской областей:
"А гимна мерзлого не хочешь?" - о забаг
Схоронил. Выучу пару штук и буду траллировать москалей
Мимопонаех кубаноид
бамп
Лол, годно.
Есть перевод со свiнячьего на русский?
>записи Грушевського про місячні і статеві акти.
записи Грушевского о месячных и половых актах.
да он сука проказник?
О, спасибо.
>29-річна
всё понятно
Вы и вправду такие тупорылые, что мову не понимаете?
Хоть бы была одна претензия/подъёбка, что они всё про сраку говорят.
мимо просто хочу разобраться
Да, трудно большие объемы текста понять, голову перегружает.
> всё про сраку
но это тольок данная конкретная жинка на сраке зациклилась.
и то благодаря свойе всратой бабшке.
а так-то - просольку хохлы строили жилища из говна и палок - у них и говно и его неиссякаемый источник - как рот и еда, ничего зазорного.
Ну так это не профильная литература, тут хватит знания слов "зрада" и "перемога" из литературного хохлячего, чтоб уразуметь весь текст.
А из чего говномазанки ещё можно было строить? Степи же, деревьев нет почти нихуя.
>
>Можна говорити про "анальний" характер української сороміцької лексики, на відміну від "генітального" забарвлення російсько
>У нас все через "сраку"
Ага! Значит, это хохол всегда думает об анусе
>Степи же, деревьев нет
из камней.
Сомневаюсь, что у простого обитателя говномазанки были средства на пиздатую обработку камня. Да и камни не везде есть. А тут ещё и рабочая сила нужна.
Легче захуярить мазанку и не выёбываться.
бамп
бамп
А вы говорите хохлы не могут в культуру.
>"Срала, мазала, ліпила - не хватило кізяків".
Сука
Сука
А теперь в обратку, для достижения космического эффекта.
Київ 29-річний журналіст Анастасія Мельниченко збирає старовинні українські народні приказки протягом багатьох років, в яких слово «жопа». Вона каже, що її інтерес в незручному словники на тему прокидалася Ніна Danilivnoyu Стеценко, бабуся, часто прикрашав свою промову цих слів.
«Як моя бабуся, я часто говорю» ви так сильно засмутити карі очі! , «» З точки зору «неприйнятне» «» Я не живу «- вигукує, коли я сам» це село! «- я маю на увазі, коли це незручно, але ці дорогоцінні камені бабуся сказала:». Ви так погано. , як корова зламати коліна «тобто» абсолютно ніякої шкоди "Вона також пише наступне в ній,« не мудак дружини - село без церкви "" він є, я не буду сидіти в це ж поле з «» розумним «» в якості sparchanka, то баса, «голодного лайна», «як суп, що лайно» (невідповідність), «притулитися -" хто трахкав «але підкорятися» «дочки ».
Коли це було простіше, інтернет. У той час як осел почав посилати один і знайомий. Тепер моя колекція з більш ніж двісті перлів. Ось деякі з них:
«Просто pivslaky кущ» - скажімо, коли щось не так або зло видно.
«Варити суп дряпає, і отримати солдатів, дивлячись» - в черговий раз стати патологічними.
«Осел вид було лайно» - коли людина говорить, не має ні найменшого уявлення.
«Серія-Гріс-Фарт» - коли щось не зроблено вчасно, але тепер зловити, щоб зробити це швидше.
«Я не хочу лайна - НЕ tortuy його дупи.»
«Якщо лайно, то Тріск krychatsya.»
«Голі дупи на борту rapaty» - це не означає.
«Одне, як палець в жопу.»
«Мені сподобалося - сім разів в спину promaniyi.»
«Як це, або ваша дупа, але як важко, пацієнт, мудак.»
«Hyzhachyy дупа гладкі і vonyaye - все село» - плітки жінки.
«Я пішов у море, як лайно» - коли хтось робить довго.
«Не Барбер дівчата волосся» - не пов'язаний з чесної дівчиною.
«А ти, з боку поведінку москвичка!»
«Так, лайно женеться за вами», - так що ви не маєте світу.
«Там - там корми, ви можете очікувати.»
«Ну, по-видимому, дупа.»
«Порівняти собаку» - тобто, падіння не буде працювати.
«Сидячи на ослику відвідати» - тиша.
«Він підходить як мудак.»
«Спробуйте важко, але не здаватися» - так її бабуся у Львівській області онука навчитися захищати честь своєї подруги.
«Як красиво це лайно в поле - я думав, що яйця rozmahuyetsya ревучого вітру, дупа пахне квіти.»
Існує навіть пісня про битву, «сова літає сова літає навколо села,
Ручки, ніжки
Діти пліт.
А ви, хлопці, і ви, хлопці, не дивуйтеся,
Сова поцілунок дупа. "
Ці прикрі прикрі пісні виконуються на Купала.
Чому ви зацікавлені в цьому словнику?
Я був здивований, що люди говорили, що ці заяви були табу. Там пліт, але люди налякані і плутають слова. Я недавно виступив на інтернет-етнографічної спільноти. Одна жінка написала: «Я знаю, цікаву заяву про моїй дупі, але я не буду говорити, тому що я зробив.» Я думаю: «Ти етнограф» Деякі починають обурюватися грубо - вони кажуть, що у мене є проблема в моєму розумі, що я був зацікавлений.
Я не буду публікувати ці заяви. Я збираю для себе. Шкода, що ви не пам'ятаєте їх усіх. Чи буде вона обертатися в моїй голові весь день. Сьогодні вона одягається, «мої штани - широкі штани, ти мене поважаєш, я буду засвоюються.»
Як українці можуть відрізнятися від російського, польського?
Можна говорити про «анальної» шаблону символу українського словника, на відміну від «генітальний» колір росіян. Українці не є типовими для присяги, «С ...» «... він з», «х ... ING". Ми через «жопу». Існує третя група словника - це варто блюзнірство. Він все частіше використовується в Польщі. Навіть заява Sark Українська мова - не злий. Просто я хочу сказати, що так, це було чудово - «собака». злочинні слова, пов'язані з ослом ще малі. Так, але вони досить добре. Ми поважаємо дупу.
У другому виданні вони кинули всі Грушевського записи щомісячних і статевих актів
А сто років тому це було табу, і так широко використовується?
Це, а також пов'язаний з сексуальним словник був добре відомий. Я був зацікавлений в історії мого дитинства - як вони виховують дітей першого, протягом тривалого часу, навіть палеоліту. Я був в руках Марк Грушевської книги «дитина в віруваннях і звичаях українського народу», - репринт 2006. Тоді я знайшов перше видання - 1907 року я був здивований тим, що друге видання запис Грушевський діє щомісяця і сексуальні вони випустили. «Що це?» Грушевський почав копати і писати ці слова, фольклор зібрали тоді пішли
Хохлы, вы что сидитi, як срака в гостях? Оправдывайтесь
Київ журналіст, 29-річний український Onstassi що Mellnechenko, популярний протягом багатьох років, щоб зібрати стару фразу, де слово «жопа». Прикрасьте свою промову такими словами часто, втрата інтересу в словнику Ніна Danilivno з Стеценко каже Джидда причиною.
Є так багато проблем з карими очима, «як моя бабуся, і часто говорять,"! «Неприйнятно» «» Я не можу жити «» терміни «- коли порожній» це село! «- Ну, це доречно, але сказав, що цей дорогоцінний камінь Джидді.» Це було жахливо. Коліно абсолютно нешкідливий «і» ідіот «в його письмовому вигляді» - як село без церкви «» Я sparchank як «» з поняттям «», але поле не доведеться сидіти в цій нісенітницею «але слухняність», «дочка» - потім «голод лінія »,« лайно суп »(матч),« худий »плаття.
Коли повітря легше. дупа починає відправляти друзям. Тепер, більш ніж двісті перлин моєї колекції. Ось деякі з них:
«Буш тільки pivslaki» - говорить щось не так або погано зір.
хворіють знову - «Варити суп і солдати прагнуть до нуля.»
«Якийсь осів лайно» - коли хтось сказав, я поняття не маю.
«Грейс серія вітер» - тепер працює в потрібний час, але він буде робити це швидше рости.
«Я не дурний - НЕ Tortue дупу.»
"Лайно, після krichatsi" Crack.
«Гола їзда осли реп» - це не говорить.
«Такий палець в жопу.»
Перейдіть назад «сім раз -" Це додає.
«Так чи осів, але пацієнт як бідний дурень.»
«Hizhachii надути плавно і дзвін - Village» - жінки пліткують.
«Я пішов на палубу, як лайно» - коли хтось зробив довгий час.
не пов'язано зі щирою дівчиною -. «Не волоссям стрижки Girl '
«І ти, поведінка Москви!»
«Гнати вас все» - я не так спокійно.
«Є - продукти харчування, ви можете розраховувати.»
«Ну, це виглядає як дупа.»
«Собаки порівнюються» - тобто, падіння не буде працювати.
мовчання - «сидить в спині осла, щоб відвідати.»
«Він підходить як дурень.»
«Я намагаюся, але не здавайтеся» - її бабуся в регіоні Львів онук подруга в той час як вона навчилася захищати свою честь.
«Який чудовий сайт для лайна. - Я думав, rozmahuietsi яйце ревуть вітер, запах квітів в жопе »
Там навіть пісня про війну, «сова літає сова літає навколо села,
Ручки і ніжки
Катамаран дитини.
Люди були здивовані
Шов поцілунок дупа. "
Вони нудні нудну пісню у виконанні середині року.
Чому ви зацікавлені в цьому словнику?
Я був приголомшений, щоб описати людей сказав, що це було табу. Існує плоту, але люди налякані і плутають мови. Я недавно говорив з Етнографічного інтернет-спільноти. Жінка сказала: «Я не можу висловити інтерес до моєї заднице, але я не можу сказати, що я,» сказав я, «Ви етнограф» Деякі сердяться, і ви починаєте відчувати себе грубо, я думаю - я думаю, що є проблема в голові, у вас є робота,
Я не можу опублікувати ці дані. Я збираю для себе. Шкода, що я не можу згадати їх. Не ходіть в голову кожен день. Тепер називається «штани - штани і широкі, я можу тримати мою обіцянку вбирається»
Росії на український, польський бути різними?
«Статеві органи» На відміну від росіян боротися з вами, «анальний» картини особистості можна назвати словник України. Українці «... S», і, як правило, не так ... "" простак ... "Ми" для ING і словники є третій набір - він повинен часто використовувати ненормативну лексику та Польща. , Навіть заяву Саркара Українська мова -. не гнівайтесь, я просто говорю, що я хочу сказати, що це здорово - І дупа «собачих» злими словами, але поважати їх.
Друге видання зайняло все Грушевського записані щомісячні і статеві акти
А сто років тому це було табу, і тому широко використовується?
Також відомо про сексуальні речі. Старий камінь так довго, в перший раз, які виховують дітей - Я зацікавлений в історії мого дитинства
Є так багато проблем з карими очима, «як моя бабуся, і часто говорять,"! «Неприйнятно» «» Я не можу жити «» терміни «- коли порожній» це село! «- Ну, це доречно, але сказав, що цей дорогоцінний камінь Джидді.» Це було жахливо. Коліно абсолютно нешкідливий «і» ідіот «в його письмовому вигляді» - як село без церкви «» Я sparchank як «» з поняттям «», але поле не доведеться сидіти в цій нісенітницею «але слухняність», «дочка» - потім «голод лінія »,« лайно суп »(матч),« худий »плаття.
Коли повітря легше. дупа починає відправляти друзям. Тепер, більш ніж двісті перлин моєї колекції. Ось деякі з них:
«Буш тільки pivslaki» - говорить щось не так або погано зір.
хворіють знову - «Варити суп і солдати прагнуть до нуля.»
«Якийсь осів лайно» - коли хтось сказав, я поняття не маю.
«Грейс серія вітер» - тепер працює в потрібний час, але він буде робити це швидше рости.
«Я не дурний - НЕ Tortue дупу.»
"Лайно, після krichatsi" Crack.
«Гола їзда осли реп» - це не говорить.
«Такий палець в жопу.»
Перейдіть назад «сім раз -" Це додає.
«Так чи осів, але пацієнт як бідний дурень.»
«Hizhachii надути плавно і дзвін - Village» - жінки пліткують.
«Я пішов на палубу, як лайно» - коли хтось зробив довгий час.
не пов'язано зі щирою дівчиною -. «Не волоссям стрижки Girl '
«І ти, поведінка Москви!»
«Гнати вас все» - я не так спокійно.
«Є - продукти харчування, ви можете розраховувати.»
«Ну, це виглядає як дупа.»
«Собаки порівнюються» - тобто, падіння не буде працювати.
мовчання - «сидить в спині осла, щоб відвідати.»
«Він підходить як дурень.»
«Я намагаюся, але не здавайтеся» - її бабуся в регіоні Львів онук подруга в той час як вона навчилася захищати свою честь.
«Який чудовий сайт для лайна. - Я думав, rozmahuietsi яйце ревуть вітер, запах квітів в жопе »
Там навіть пісня про війну, «сова літає сова літає навколо села,
Ручки і ніжки
Катамаран дитини.
Люди були здивовані
Шов поцілунок дупа. "
Вони нудні нудну пісню у виконанні середині року.
Чому ви зацікавлені в цьому словнику?
Я був приголомшений, щоб описати людей сказав, що це було табу. Існує плоту, але люди налякані і плутають мови. Я недавно говорив з Етнографічного інтернет-спільноти. Жінка сказала: «Я не можу висловити інтерес до моєї заднице, але я не можу сказати, що я,» сказав я, «Ви етнограф» Деякі сердяться, і ви починаєте відчувати себе грубо, я думаю - я думаю, що є проблема в голові, у вас є робота,
Я не можу опублікувати ці дані. Я збираю для себе. Шкода, що я не можу згадати їх. Не ходіть в голову кожен день. Тепер називається «штани - штани і широкі, я можу тримати мою обіцянку вбирається»
Росії на український, польський бути різними?
«Статеві органи» На відміну від росіян боротися з вами, «анальний» картини особистості можна назвати словник України. Українці «... S», і, як правило, не так ... "" простак ... "Ми" для ING і словники є третій набір - він повинен часто використовувати ненормативну лексику та Польща. , Навіть заяву Саркара Українська мова -. не гнівайтесь, я просто говорю, що я хочу сказати, що це здорово - І дупа «собачих» злими словами, але поважати їх.
Друге видання зайняло все Грушевського записані щомісячні і статеві акти
А сто років тому це було табу, і тому широко використовується?
Також відомо про сексуальні речі. Старий камінь так довго, в перший раз, які виховують дітей - Я зацікавлений в історії мого дитинства
> «Як це, або ваша дупа, але як важко, пацієнт, мудак.»
Лол, блядь. Вот теперь годно.
Может тебе ещё и жопу показать?
Поховали москаля край дороги,
Видно руки, видно ноги, видно роги.
Поховали москаля, як собаку,
Видно руки, видно ноги, видно сраку.
Видно руки, видно ноги, видно роги.
Поховали москаля, як собаку,
Видно руки, видно ноги, видно сраку.
Гарна, як срака навиворіт
Така файна, як штири сраці за корчом!
Коло сраки всі присмаки (про гарних жінок)
Ситий коник попердує, а худий ані бздне, котрий мене хлопець схоче, той і візьме.
Як є цицьки, а нема сраки, то до сраки ті цицьки
Жінка без сраки, як село без церкви
Жінка без сраки, як село без собаки
Жінка без сраки, як двір без собаки
Баба без сраки, як москаль без розуму!
Срака-дошка три горошка.
Сраката дівка, як ніжна квітка
Така файна, як штири сраці за корчом!
Коло сраки всі присмаки (про гарних жінок)
Ситий коник попердує, а худий ані бздне, котрий мене хлопець схоче, той і візьме.
Як є цицьки, а нема сраки, то до сраки ті цицьки
Жінка без сраки, як село без церкви
Жінка без сраки, як село без собаки
Жінка без сраки, як двір без собаки
Баба без сраки, як москаль без розуму!
Срака-дошка три горошка.
Сраката дівка, як ніжна квітка
Поцілуй мою собаку в сраку (пішов до дупи)
"Щоб ви срали палицями!" - такий собі побутовий прокльон, наприклад, якщо кури десь нагадять.
"Щоб ти маленьким всрався"
"Щоб ти всрався і води гарячої не було!"
Щоб тя гівно доганяло (щоб не було тобі спокою)
Ах ти москаль в сраку граний!
"А насрав би його батьку"
Мій дід казав, коли щось не виходило: "Насеру твоїй матері"
"Щоб ви срали палицями!" - такий собі побутовий прокльон, наприклад, якщо кури десь нагадять.
"Щоб ти маленьким всрався"
"Щоб ти всрався і води гарячої не було!"
Щоб тя гівно доганяло (щоб не було тобі спокою)
Ах ти москаль в сраку граний!
"А насрав би його батьку"
Мій дід казав, коли щось не виходило: "Насеру твоїй матері"
В сраку годне
"Правильно собака сере, але неправильно ложить" - про неякісну роботу.
Срав пес (себто, ніц не вийде)
Срав пес через овес - (будь-як, неякісно зроблена робота. Бродівщина, Львівськоі області)
"Рибаки ловили рибу, а поймали рака. Цілий день дивилися, де у рака срака" - не професійне виконання роботи, халтура
"Сракою по печі" - нічого не вийде
Наловили б рибалки, якби не срака русалки (зі Слобожанщини)
Сралі-мазгалі з дупи реверенди виробляли
"Срала, мазала, ліпила - не хватило кізяків".
Срала - мазала, плакала-розказувала: не хватило глини! (Дніпропетровщина, 30ті рр ХХ ст.))
"Срала, мазала і ногою розтирала".
Срала-мазала, сцяла- підводила
"Срала, мазала в пічку лазила." - (з Миколаївскьої області)
"Срала, мазала, глини не хватило"
"Видно Гапу, що пекла папу (хліб) і срака у тісті" - бардак, не якісно зроблена робота
"Як з гівна пуля" - про щось не надто придатне.
Зліпити кулю з гівна.
Срав, а не гнав (про невдале самогоноваріння).
Кришку зірвало і хату засрало (про невдале самогоноваріння).
Вари, срако, борщ, а я піду на солдатів дивиться (коли щось неякісно роблено)
Вари, срако, обідати, а я піду на москалів дивитися...
Ти вари, срако, борщ, а я йду на москалів дивиться!
"Сери-мели-їж", - це про невдалу імітацію бурхливої діяльності.
Колотить гімно в ступі (про людину, дії якої затягнуті і нелогічні)
"Як із сраки серпа тягне" - повільно щось робить.
"До сраки така срака", - кажуть на житомирщині, якщо мова йде про невигідну справу.
Без праці не буде нічого в сраці!
Від важкої праці геморой у сраці.
"Руки за сраку і все коло сраки!"
Кишки висру, але свою роботу завершу.
Порівняння
Їсти - не срати, можна почекати.
"Від голоду ще ніхто не встрався", або іншими словами "їсти не срати - можна почекати" (Львівщина).
Як не гівно, то засрана тріска
Тобі ото так шкода, як корові заднє коліно всрать (не шкода зовсім)
Воно тобі так треба, як до сраки карі очі! (не до місця)
Він такий, що я з ним на одному полі срать не сіла б
Як голодному срать
Як у борщ срать (про недоречність)
Що дивишся на мене, як срака за корча?
Пішов, як за море срати (коли довго когось немає)
Сидить, як срака в гостях (тихо)
Як горобцеве коліно (про дуже маленьку).
Блідий, як срака
"Лице спухло, як срака"
"Ото мордяка, як в трьох китайців срака"
"Чого крутишся, як гімно в ополонці?"
"Сиджу, як сливка в сраці" - про безвихідь.
"Темно, як у негра в сраці"
"Борщ без мнєса - то зупа, хлоп без вусів - то дупа."
Самотній, як палець в сраці
Як півсраки з-за куща (кажуть, коли щось погано видно чи зле виглядає)
"Такий добрий, хоч до сраки прикладай" - переосмислення приказки про "до рани прикладай".
"Як до дупи дверцята" - Коли щось абсолютно непридатне до використання або не виконує потрібної функції.
"До сраки дверці"
Пасує, як сраці фіранки
"А там того шумовиння, як на сраці ластовиння" - про інформацію, яку не можна перевірити. З Холмщини.
Трясеться, як жuд над гiвном
"Срака не шклянка, не трісне" - це означало, що зараз хтось заробить по дупі
"Рот не срака - хай балака"
"З поля вітер - зі сраки гості" - про непроханих гостей.
Оце так срака, як труба. А з під тебе що, миші носять?
Нічим срати, то ликами!
"Шукати в сраці шкварка" - доколупуватися до чогось, придиратися.
"Не бачила срака віхтя"
"Шукати в сраці меду" - забагати собі чогось дорогого в скрутних обставинах.
"Не шукай в сраці огірків!"
І не в муку пердіти!
"Правильно собака сере, але неправильно ложить" - про неякісну роботу.
Срав пес (себто, ніц не вийде)
Срав пес через овес - (будь-як, неякісно зроблена робота. Бродівщина, Львівськоі області)
"Рибаки ловили рибу, а поймали рака. Цілий день дивилися, де у рака срака" - не професійне виконання роботи, халтура
"Сракою по печі" - нічого не вийде
Наловили б рибалки, якби не срака русалки (зі Слобожанщини)
Сралі-мазгалі з дупи реверенди виробляли
"Срала, мазала, ліпила - не хватило кізяків".
Срала - мазала, плакала-розказувала: не хватило глини! (Дніпропетровщина, 30ті рр ХХ ст.))
"Срала, мазала і ногою розтирала".
Срала-мазала, сцяла- підводила
"Срала, мазала в пічку лазила." - (з Миколаївскьої області)
"Срала, мазала, глини не хватило"
"Видно Гапу, що пекла папу (хліб) і срака у тісті" - бардак, не якісно зроблена робота
"Як з гівна пуля" - про щось не надто придатне.
Зліпити кулю з гівна.
Срав, а не гнав (про невдале самогоноваріння).
Кришку зірвало і хату засрало (про невдале самогоноваріння).
Вари, срако, борщ, а я піду на солдатів дивиться (коли щось неякісно роблено)
Вари, срако, обідати, а я піду на москалів дивитися...
Ти вари, срако, борщ, а я йду на москалів дивиться!
"Сери-мели-їж", - це про невдалу імітацію бурхливої діяльності.
Колотить гімно в ступі (про людину, дії якої затягнуті і нелогічні)
"Як із сраки серпа тягне" - повільно щось робить.
"До сраки така срака", - кажуть на житомирщині, якщо мова йде про невигідну справу.
Без праці не буде нічого в сраці!
Від важкої праці геморой у сраці.
"Руки за сраку і все коло сраки!"
Кишки висру, але свою роботу завершу.
Порівняння
Їсти - не срати, можна почекати.
"Від голоду ще ніхто не встрався", або іншими словами "їсти не срати - можна почекати" (Львівщина).
Як не гівно, то засрана тріска
Тобі ото так шкода, як корові заднє коліно всрать (не шкода зовсім)
Воно тобі так треба, як до сраки карі очі! (не до місця)
Він такий, що я з ним на одному полі срать не сіла б
Як голодному срать
Як у борщ срать (про недоречність)
Що дивишся на мене, як срака за корча?
Пішов, як за море срати (коли довго когось немає)
Сидить, як срака в гостях (тихо)
Як горобцеве коліно (про дуже маленьку).
Блідий, як срака
"Лице спухло, як срака"
"Ото мордяка, як в трьох китайців срака"
"Чого крутишся, як гімно в ополонці?"
"Сиджу, як сливка в сраці" - про безвихідь.
"Темно, як у негра в сраці"
"Борщ без мнєса - то зупа, хлоп без вусів - то дупа."
Самотній, як палець в сраці
Як півсраки з-за куща (кажуть, коли щось погано видно чи зле виглядає)
"Такий добрий, хоч до сраки прикладай" - переосмислення приказки про "до рани прикладай".
"Як до дупи дверцята" - Коли щось абсолютно непридатне до використання або не виконує потрібної функції.
"До сраки дверці"
Пасує, як сраці фіранки
"А там того шумовиння, як на сраці ластовиння" - про інформацію, яку не можна перевірити. З Холмщини.
Трясеться, як жuд над гiвном
"Срака не шклянка, не трісне" - це означало, що зараз хтось заробить по дупі
"Рот не срака - хай балака"
"З поля вітер - зі сраки гості" - про непроханих гостей.
Оце так срака, як труба. А з під тебе що, миші носять?
Нічим срати, то ликами!
"Шукати в сраці шкварка" - доколупуватися до чогось, придиратися.
"Не бачила срака віхтя"
"Шукати в сраці меду" - забагати собі чогось дорогого в скрутних обставинах.
"Не шукай в сраці огірків!"
І не в муку пердіти!
Родина
Третє ребро від сраки - про дуууже далекого родича.
"Мій дід твоїй бабці, тай носив гімно в шапці" - про далекі родинні зв’язки
"Наші діти краще серуть" - це коли вихваляються дітьми, типові мамські розмови, хто раніше сів на горщик, а хто перший почав ходити тощо.
Коханий - сім разів у сраку пропханий
*
Не потрібно
До сраки тії маки
То до сраки така срака, що не сере, тільки пердить?
Та до сраки така срака, що пердить i не смердить?
Що за срака, яка пердить, а не смердить?
"До сраки присмаки" - не потрібно
"До сраки з варешкою - мід вибирати" (на недоречне)
Третє ребро від сраки - про дуууже далекого родича.
"Мій дід твоїй бабці, тай носив гімно в шапці" - про далекі родинні зв’язки
"Наші діти краще серуть" - це коли вихваляються дітьми, типові мамські розмови, хто раніше сів на горщик, а хто перший почав ходити тощо.
Коханий - сім разів у сраку пропханий
*
Не потрібно
До сраки тії маки
То до сраки така срака, що не сере, тільки пердить?
Та до сраки така срака, що пердить i не смердить?
Що за срака, яка пердить, а не смердить?
"До сраки присмаки" - не потрібно
"До сраки з варешкою - мід вибирати" (на недоречне)
Стоїть півень над кручею, заткнув сраку онучою - Димар, комень.
На пузі дорога, між ногами тривога, а в сраці свадьба - Прядка.
Посеред хати калюжа, лежить мила недужа. Як заграють музики і на сраці танцює.
Срака їде, ноги йдуть - ноги сраку підвезуть (про велосипед)
"Маленьке, руденьке, а всякого пана з воза зсадить" - гімно. (загадка з Хмельниччини)
"Теля в сраці, а баба довбнею маха" - коли хтось розводить паніку наперед. (загадка з Хмельниччини
На пузі дорога, між ногами тривога, а в сраці свадьба - Прядка.
Посеред хати калюжа, лежить мила недужа. Як заграють музики і на сраці танцює.
Срака їде, ноги йдуть - ноги сраку підвезуть (про велосипед)
"Маленьке, руденьке, а всякого пана з воза зсадить" - гімно. (загадка з Хмельниччини)
"Теля в сраці, а баба довбнею маха" - коли хтось розводить паніку наперед. (загадка з Хмельниччини
Тосі, тосі,
Свині в горосі,
Поросятка в мачку,
Витріщили срачку!
Дитяча примовка: Ку-ку! - (дорослий каже) Насери собі в рукУ! (прадід казав)
Є навіть пісня про сраку. Такі сороміцькі дражливі пісні виконували на Купала:
"Летить сова, летить сова кругом села,
ручки-ножки підкорчила,
хлопцям сраку вистерчила.
А ви, хлопці, а ви, хлопці, не дивуйте,
сову в сраку поцілуйте".
Кусник сраки з-за корча! - про худу, нездалу дівку
срака-мотка - забила дика! - нісенітниця
Сраці легше! - "співчуття"
Пропав, як гімно в слоту! - зник безслідно
Срала баба, срала,
Трави ся тримала,
Трава ся урвала -
Баба в гімно впала! (коломийка) То бойківське з Турківщини
"Чорна срака у попа,
А в попаді біла,
Бо не робіть діла (Бо сметану їла)".
Свині в горосі,
Поросятка в мачку,
Витріщили срачку!
Дитяча примовка: Ку-ку! - (дорослий каже) Насери собі в рукУ! (прадід казав)
Є навіть пісня про сраку. Такі сороміцькі дражливі пісні виконували на Купала:
"Летить сова, летить сова кругом села,
ручки-ножки підкорчила,
хлопцям сраку вистерчила.
А ви, хлопці, а ви, хлопці, не дивуйте,
сову в сраку поцілуйте".
Кусник сраки з-за корча! - про худу, нездалу дівку
срака-мотка - забила дика! - нісенітниця
Сраці легше! - "співчуття"
Пропав, як гімно в слоту! - зник безслідно
Срала баба, срала,
Трави ся тримала,
Трава ся урвала -
Баба в гімно впала! (коломийка) То бойківське з Турківщини
"Чорна срака у попа,
А в попаді біла,
Бо не робіть діла (Бо сметану їла)".
>>Степи же, деревьев нет
>из камней.
>степь
>камни
Сдается мне, батенька, вы таки долбоеб.
"Не мав вовк чим срати, то - ликом..." - коли не було чим похвалитися
"Хотів перднути, тай всрався" - тобто обіцяв та не зробив
Згадав, як срати сідав, а як надувся, то й забувся
"Хазяйка на всю сраку" - про хазяйку, що полюбляє вихвалятися
"В жопі вітер, в сраці дим" - про несерйозну особу
Бігала по двору свиня, зарікалася не їсти гімна (про хвастливих)
Закипiло гiвно в срацi! - про нетерплячих
Загорілись в сраці гівна - про нетерплячих
"Срав, пердів, з гори летів і ще хотів...", - це про нестримність.
Срака горіла, маку не їла
"Срака горіла маку не їла нема!" (якщо хочеться чогось і швидко)
"Їхав, срав, балакав" - що попало
"Дай сраці сіна" (заспокійся)
Який ти в чорта лицар, як голою сракою їжака не вб’єш?
То не штука - вбити крука, але голою сракою їжака.
"Налякав їжака голою сракою" (не боюсь)
Моя бабця казала про ліниву людину: "Танцював би Гарасим би хто сраку заносив."
Танцювала, дрипотіла, поки срати не схотіла
"Танцювала, гупотіла, з сраки курява летіла".
Танцювала , гупотіла поки срати не схотіла.
"Насрав мамі, що здибались" - попередня фраза співрозмовника була абсолютно неочікуваною, непотрібною і недоречою
"Всери його і об тин витри!" (тобто - по цимбалах він)) - дніпропетровщина, тридцяті роки ХХ століття)
"Сон мара, а срака бариня" - це про тих, що у під час сну портять повітря.
"Срав би і їв" - про жадібних людей
"Гімна на лопаті тобі!" - це коли хтось чогось надмірного вимагає
"А гімна мерзлого не хочеш?" - про забаганки.
"Гімна з-під старої жuдівки не хочеш?" (Тернопільщина)
*
Взагалі :)
Всраться і не жить! (подив)
От сральня! (коли бере досада)
Як не срачка, то пердячка
Як не срачка, то болячка
"У нашої доці як не в сраці то в оці" - про хворобливих
В сраці був, гімно видів (коли людина говорить про те, про що не має поняття)
Сери-перди-грійся (коли щось не зроблено вчасно, а тепер хапаються, щоб швидше)
Не хочеш срать - не мучай сраку
Голою сракою по рапатій дошці (значить, ніколи)
Як єсть, то й дупі честь, а як скупо, терпи, дупо
Хитра срака пердить тихо, а смердить - на все село (про бабів-пліткарок)
Не плети гівно дівці в коси (не наговорюй на чесну дівчину)
Всрись - а покорись
Всеруся, а не покорюся!
"Всрамся - неподамся"
Всрайся, та не дайся (так бабці на Львівщині вчили внучок боронити дівочу честь.
Хто всрався? - Невістка!
Одною сракою на двох стільцях не всидиш
"Сери, перди, грійся - нікого не бійся"
"Стоїть півень над кручею, заткнув сраку онучею" (мабуть це про мрійливість))
"Як не срака, то дошка" )))) тобто якщо є одна проблема то за нею слідом і інша появляється
"Як чорна собачка, то біла срачка. А як біла собачка, то чорна срачка" - просто приказка-забавлянка
Срака собача (Полтавщина)
Навчи сраку пердіти...
"А мені? - Дві гімні!"
В сраці парасоля в дощ
"Срака до сраки, хто дальше цибне"
Моя прабабця жила в селі Старосинявського р-ну Хмельницької області, але була переселенкою з Польщі (Мазури). Від неї знаю такі :
"Глова болі - в дупє льжи" (жартівливо) (типу, досить симулювати чи лінуватися, до роботи ставай).
Або " Як з козі дупи тромба" - про нереальні чи неякісні речі.
Ще казала "гувно псє" - про непотрібне.
Ну і найцінніше. Коли людина робила щось дурне, нерозумне, то вона казала :"Як тут нема (прикладала вказівний палець до скроні), то там (показувала на дупу) не дістанеш".
"Рвати на сраці кучері" -- сильно побиватися за чимось
"Насрати бабці в капці" -- зробити щось несподіване і недоречне
Нагадай козі про смерть, вона ходить пердь та пердь
"До сpaки сpaка, коли вона клоччя не жує."
До сраки така срака, яка сама сере (Поділля)
До дупи така дупа,ктура пердзі а нє смеддзі
"Чи до старості за ним сраку заносити?"
"Ага-а сраці сині очі!"
Мій батько каже: "міцне, як гімно втроє" - коли є сумніви у міцності чого-небудь
"Ото козаки - запхали в сраку язики"
"Жили, жили - порвалися в сраці жили"
(моя бабця)
Срав пес на овес, а кінь на ячмінь
Srali muhi, bendze vigsna.
Bede liepej trava rosla!
Срака-банька, Гриць, Паранька
"Допоможе, як сухій сраці попіл."
"Дожився, що попіл сиплеться з сраки."
"Срака об сраку, хто дальші відлитить."
ЩЕ ,НЕ ОДНІ ШТАНИ ВСЕРЕШ ,ПОКИ ВИРОСТЕШ !!!
"Сраку мити" - пліткувати
"Срав пес колючим дротом"
Такого розумного як ти - в сраці з залізними граблями не найдеш
Весільна приспівка з Київщини: "Приїхала сваха до свахи, притулила сраку до сраки - у котрої срака більша, тая сваха ліпша".
"Еге-геее, срако-ягодо!!!"
Гівно собаче (про щось погане).
Срака-мотика
Ще теля в сраці, а баба вже мотузку в’є.
Сіла срати серед хати, сіряком накрила. Подивіться, люди добрі: купу навалила.
До сраки така срака, що не хоче срати.
"А що, куме, не кажіть, та коло сраки нога грубша." - це про очевидність зауваження, чи факту.
"Вік прожив - як за драним тином висрався" - кеп просране життя (Черкаська область)
До нашого берега все пливе: як не гімно, то тріска!
"Смішно козі, що срака в грязі" - про сміх без причини. (Записала на Донеччині)
Зачесався, зализався, в білі порти вбрався, прийшов до дівчини - на порозі всрався
З Яготинського району під Києвом порівняння "Срака-кочерга" і приказка
"Сраку в жменю - і гайда" - Самбірський район, Львівщина.
"Сраку в жменю і поїхала"
"Дупу в купу, і гайда"
"Штани мої шаровари, ви ж мене шанували, а я вас усрав"
"Щоб срать не хотілося" - у відповідь на риторичне запитання :)
"Хотів перднути, тай всрався" - тобто обіцяв та не зробив
Згадав, як срати сідав, а як надувся, то й забувся
"Хазяйка на всю сраку" - про хазяйку, що полюбляє вихвалятися
"В жопі вітер, в сраці дим" - про несерйозну особу
Бігала по двору свиня, зарікалася не їсти гімна (про хвастливих)
Закипiло гiвно в срацi! - про нетерплячих
Загорілись в сраці гівна - про нетерплячих
"Срав, пердів, з гори летів і ще хотів...", - це про нестримність.
Срака горіла, маку не їла
"Срака горіла маку не їла нема!" (якщо хочеться чогось і швидко)
"Їхав, срав, балакав" - що попало
"Дай сраці сіна" (заспокійся)
Який ти в чорта лицар, як голою сракою їжака не вб’єш?
То не штука - вбити крука, але голою сракою їжака.
"Налякав їжака голою сракою" (не боюсь)
Моя бабця казала про ліниву людину: "Танцював би Гарасим би хто сраку заносив."
Танцювала, дрипотіла, поки срати не схотіла
"Танцювала, гупотіла, з сраки курява летіла".
Танцювала , гупотіла поки срати не схотіла.
"Насрав мамі, що здибались" - попередня фраза співрозмовника була абсолютно неочікуваною, непотрібною і недоречою
"Всери його і об тин витри!" (тобто - по цимбалах він)) - дніпропетровщина, тридцяті роки ХХ століття)
"Сон мара, а срака бариня" - це про тих, що у під час сну портять повітря.
"Срав би і їв" - про жадібних людей
"Гімна на лопаті тобі!" - це коли хтось чогось надмірного вимагає
"А гімна мерзлого не хочеш?" - про забаганки.
"Гімна з-під старої жuдівки не хочеш?" (Тернопільщина)
*
Взагалі :)
Всраться і не жить! (подив)
От сральня! (коли бере досада)
Як не срачка, то пердячка
Як не срачка, то болячка
"У нашої доці як не в сраці то в оці" - про хворобливих
В сраці був, гімно видів (коли людина говорить про те, про що не має поняття)
Сери-перди-грійся (коли щось не зроблено вчасно, а тепер хапаються, щоб швидше)
Не хочеш срать - не мучай сраку
Голою сракою по рапатій дошці (значить, ніколи)
Як єсть, то й дупі честь, а як скупо, терпи, дупо
Хитра срака пердить тихо, а смердить - на все село (про бабів-пліткарок)
Не плети гівно дівці в коси (не наговорюй на чесну дівчину)
Всрись - а покорись
Всеруся, а не покорюся!
"Всрамся - неподамся"
Всрайся, та не дайся (так бабці на Львівщині вчили внучок боронити дівочу честь.
Хто всрався? - Невістка!
Одною сракою на двох стільцях не всидиш
"Сери, перди, грійся - нікого не бійся"
"Стоїть півень над кручею, заткнув сраку онучею" (мабуть це про мрійливість))
"Як не срака, то дошка" )))) тобто якщо є одна проблема то за нею слідом і інша появляється
"Як чорна собачка, то біла срачка. А як біла собачка, то чорна срачка" - просто приказка-забавлянка
Срака собача (Полтавщина)
Навчи сраку пердіти...
"А мені? - Дві гімні!"
В сраці парасоля в дощ
"Срака до сраки, хто дальше цибне"
Моя прабабця жила в селі Старосинявського р-ну Хмельницької області, але була переселенкою з Польщі (Мазури). Від неї знаю такі :
"Глова болі - в дупє льжи" (жартівливо) (типу, досить симулювати чи лінуватися, до роботи ставай).
Або " Як з козі дупи тромба" - про нереальні чи неякісні речі.
Ще казала "гувно псє" - про непотрібне.
Ну і найцінніше. Коли людина робила щось дурне, нерозумне, то вона казала :"Як тут нема (прикладала вказівний палець до скроні), то там (показувала на дупу) не дістанеш".
"Рвати на сраці кучері" -- сильно побиватися за чимось
"Насрати бабці в капці" -- зробити щось несподіване і недоречне
Нагадай козі про смерть, вона ходить пердь та пердь
"До сpaки сpaка, коли вона клоччя не жує."
До сраки така срака, яка сама сере (Поділля)
До дупи така дупа,ктура пердзі а нє смеддзі
"Чи до старості за ним сраку заносити?"
"Ага-а сраці сині очі!"
Мій батько каже: "міцне, як гімно втроє" - коли є сумніви у міцності чого-небудь
"Ото козаки - запхали в сраку язики"
"Жили, жили - порвалися в сраці жили"
(моя бабця)
Срав пес на овес, а кінь на ячмінь
Srali muhi, bendze vigsna.
Bede liepej trava rosla!
Срака-банька, Гриць, Паранька
"Допоможе, як сухій сраці попіл."
"Дожився, що попіл сиплеться з сраки."
"Срака об сраку, хто дальші відлитить."
ЩЕ ,НЕ ОДНІ ШТАНИ ВСЕРЕШ ,ПОКИ ВИРОСТЕШ !!!
"Сраку мити" - пліткувати
"Срав пес колючим дротом"
Такого розумного як ти - в сраці з залізними граблями не найдеш
Весільна приспівка з Київщини: "Приїхала сваха до свахи, притулила сраку до сраки - у котрої срака більша, тая сваха ліпша".
"Еге-геее, срако-ягодо!!!"
Гівно собаче (про щось погане).
Срака-мотика
Ще теля в сраці, а баба вже мотузку в’є.
Сіла срати серед хати, сіряком накрила. Подивіться, люди добрі: купу навалила.
До сраки така срака, що не хоче срати.
"А що, куме, не кажіть, та коло сраки нога грубша." - це про очевидність зауваження, чи факту.
"Вік прожив - як за драним тином висрався" - кеп просране життя (Черкаська область)
До нашого берега все пливе: як не гімно, то тріска!
"Смішно козі, що срака в грязі" - про сміх без причини. (Записала на Донеччині)
Зачесався, зализався, в білі порти вбрався, прийшов до дівчини - на порозі всрався
З Яготинського району під Києвом порівняння "Срака-кочерга" і приказка
"Сраку в жменю - і гайда" - Самбірський район, Львівщина.
"Сраку в жменю і поїхала"
"Дупу в купу, і гайда"
"Штани мої шаровари, ви ж мене шанували, а я вас усрав"
"Щоб срать не хотілося" - у відповідь на риторичне запитання :)
бамп годному треду
Як казав старий Микола: хуй до пола, срака гола.
- Так файно все робив, робив, а на кінець - гімном запечатав. (Тернопільщина)
- Каменю синього, гімна гусиного, кварту води, перднуть туди. (Житомирщина)
- Я таких як ти, десять в сраці намацювала. (кажуть, коли хтось вихвалявся)
- Загадка: Цо то таке коло сраки?. Розгадка -муха.
- Як є, то в сраці вісілє, а як нема- то срака німа. Записано у с. Серники Перемишлянського району Львівськ. Обл
- Срав його пес і Мошко.(говорять, коли щось пройшло безрезультатно) - с. Ілів Миколаївський р-н Львів Обл.
- Гойда-гойда, тато батяр, мама- фойда. (Хвойда) - колискова, с. Ілів Миколаївський р-Н Львів Обл.
- "В сраку п'яний, на сраці сидить, в сраку заглядає. Хто?(Відповідь - їздовий чи фірман)" (Львівщина)
- Борщ без м'яса - то є зупа, хлоп буз вусів - то є дупа! (Львівщина)
- До дупи тАка дупа, жи пердзє нє смердзє! (Львівщина)
За татові мозолі, ми купили "Жигулі", трохи їдем, трохи пхаєм, але тата в сраці маєм".
Гудуть гудки, біжать жидки, мабуть, до праці?! - а нам в сраці!
- Срака горіла - маку не їла,а коли наїлася то розсілася
- Срака банька, Гриць Паранька -дупа парасоля
- Пес сере та нерівно кладе,бо в сраці очей не має
Наші бздинки - як малинки (Сумщина)
Сери-перди-здрасті(зустріти неприємну людину) - (Сумщина)
- Не показуй чоловіку усієї сраки, тіки половинку (Мелітополь),тобто будь мудріша
- Я піду гулять, а ти, срако, борщ вари
- Були в матері діти: Уси,Руси,Катя,Хом (Вінничина)
- Загорілись в сраці гімнА - тобто дуже схотілося (Сумщина)
- Як пішла пизда напроїб,то всі старці переїбли". (Сумщина,Кролевецький р-н,с.Зазірки) - про жінку,що вчинила моральний переступ...
- Коханий - сіном напханий, патичком підпертий на сраці роздертий. (Харківщина)
- Допоможе як сухій сраці попіл - це про якісь неефективні ліки (до сухої сраки попіл не пристає) - Вінницька область, Погребищенський район, село Кур'янці.
- Під біленьких вікном
пахне свіжим гімном.
То мій милий насрав
І мені не сказав.
Я йому відомщу
Всі плоти підіщу. (тобто "пообсцикаю") - с. Ілів Миколаївський р-Н Львів Обл
- Срака гола, зуби гострі, слава Богу, що в колгоспі. (Буковина)
- Без праці нема гімна в сраці (Буковина)
- Беремо укропу, свинячу жопу, стакан води, перднуть туди. Виходить суп рататуй. По краях картошка, а посередині ложка. (Житомирщина)
- Смішно козі, шо срака в грязі! (про сміх без причини - Донеччина)
- добре в краї степовом, пахне сіном та лайном, вийдеш в поле, сядеш срати- далеко тебе відати. (Луганщина)
- Руці в сраці поросли (Донеччина)
- Хочу, хочу - то з'їж сраку сорочу! (тут і нижче Черкащина, Полтавщина)
- А (гімна) мерзлого не хочеш?
- До дитини: чого крутишся, як гімно в ополонці?
- Танцювала-дріботіла, доки срать не захотіла (а халяви новісінькі - наваляла повнісінькі)
- Сцики без пердики - як весілля без музики!
- Срала, мазала, ліпила - не хватило кізяків!
- срав, пердів, з гори летів - і ще хотів.
- Срала баба дьогтоьм, колупала ногтьом.
- Коханйи - сім раз в сраку пропханий!
- Єк була я молода - то була я рєзва: сіла срати серед хати - в письку жаба влєзла.
--- > Хмельниччина:
- Два срало, три топтало (про дуже розумну людину) - с. Явтухи, Дережнянського району, Хмельн. області.
- на діти - пердіти, себе тра глядіти;
- срені варені!
- самотній, як палець в сраці
- загадка: маленьке, руденьке, а кожного пана з воза зсадить (відгадка - гімно)
- срав, пердів і ще хотів
- таке, як з гімна куля
- Теля в сраці, а баба довбнею маха. (коли хтось впевнено говорить про те, чого може і не статися; хвилюватися, розводити паніку наперед)
- Дівка - як з гімна плівка.
- Штани мої шаровари, ви ж мене шанували, а я вас усрав.
- Причесався, прилизався, в нові штані вбрався. як побачив ту дівчину - на порозі всрався.
- Горобець без яєць високо літає, стромив сраку на ломаку, а тепер горлає.
- Срака-кочерга (тут і нижче Київщина, Яготин)
- Палець в сраку та й в рота (про неекономних людей, які спочатку все витратять, а потім не можуть собі ради дати).
- Всереш те, що всциш = нічого в тебе не вийде
- Собачку в срачку, кота в зворота, зайця в яйця.
- Як єсть то й дупі честь, а як скупо терпи дупо.
- "Відгадай загадку вийми з сраки ягідку, оближи, оближи та й назад положи (це про ложку в мисці із варенням).
- Шукати в сраці шкварка (докопуватись до чогось, придиратись - Львівщина)
- Поцілуй собаку в сраку (Луцьк, у відповідь на якийсь нереальний "запрос", у нас кажуть "а гімна на лопаті?")
- А гівна на патичку? (тут і нижче Вінничина)
- Це ти! це ти! (звинувачують когось) - Насрали тобі в рота коти!
- Піду туди-то! - Ага, в сраку-баньку (тобто не дозволяють)
- А насрав твоїй мамі! (здивування або обурення)
- Підкидали як гівно на лопаті (били)
- Всрайся та не дайся - бабця виховувала онучок щодо дівочої честі (тут і нижче - Львівщина)
- Насеру ти маттери - не зроблю по твоїй волі
- Срала баба, срала, трави ся тримала, а трава ся відорвала, баба в гівно впала - коломийка
- Кидай в курву гівно, а їй сніг падає (аналог "як об стіну горохом")
- Пхай свій х.й в свою сраку - не лізь куди не просять
- Всеру ти ся - та ну тебе
- В сраці був, гівно видів - гівно знаєш
- Як за море срати (довго когось не було. у нас на Київщині теж так кажуть)
- До сраки така любов, коли х.й до сраки
- Як гівно на петельні
- Що за срака, як смердить ніяко
- Висрався на маківку (осоромити когось)
- Хлоп без гузиці, що курва без циці -(гузиця = срака)
- Хитра срака пердить тихо, а смердить - то на все село (про бабів-пліткарок)
- Як яйця в сраці, то й сидиш тихо
- Насрав у торбу та й ся гонорує (дешеві понти)
- З сраки виліз, й у сраку заліз! - (шило на мило, бо ж часом так говорили про того, хто подавав великі надії в дитинстві, але не виправдав їх)
- Що не балачка - то срачка (сварка на рівному місці, це про сварливих людей)
- Йди висерися - на голову легше ("не мели дурниць")
- Не плети гівно дівці в коси (не наговорюй на чесну дівчину)
- Ах ти ж москаль в сраку граний! (зрадник)
- Аби тя гівно доганяло! ( = щоб не було тобі спокою)
- Сидить, як срака в гостях (тихо)
- Срала-мазала, та глини не стало. (робити щось неакуратно і не до кінця, Хмельниччина)
- Агов, дівки! Несе пердун сливки! як не продасть, то вам віддасть! (Черкащина)
- Чики-чики на музики, зарізали качку, усім діткам по шматочку, а Іринці срачку (дитячий віршик)
- Рибаки ловили рибу, а впіймали рака. Цілий день вони шукали, де у рака срака.
- Їсти - не срати, можна почекати!
- Мова як срака волова! (якщо хтось матюкається - Житомирщина)
- Гарна як срака навиворіт! (Житомирщ)
- Що в гостей на язиці, то в повара вже в сраці (Чернігівщ)
-З гарбузи немає втрати: ложку з'їсти - дві насрати.
- Прощиталась: хотіла перднути і всралась.
- На батька насрати, на діти напердіти, аби була здорова мати (Київщина)
- Крутитися, як сраний віник.
- Як ти ? як гімно на воді (як себе почуваєш? та ніяк)
- Летіла, перділа і радувалась (Львів. обл, бродівський р-н)
- Срав пес!(ніц не вийде)
- За цариці була широка спідниці. Прийшли совіти видно сраку звідти й звідти.(с. сілець, хутір параньки, сокальський р-н, львів обл)
- Щоб ти косо срав, щоб на ляшки попадав;
- Срака горіла, маку не їла
- Насери собі під голову, щоб м'якше спати було!
- Такого розумного як ти в сраці з залізними граблями не знайдеш! (Івано-Франківськ)
- Насеру твоїй матері у великодній очіпок! ("бабуся моя народилася 1907 року в Узині під Києвом в українсько-польській сім’ї").
- Так файно все робив, робив, а на кінець - гімном запечатав. (Тернопільщина)
- Каменю синього, гімна гусиного, кварту води, перднуть туди. (Житомирщина)
- Я таких як ти, десять в сраці намацювала. (кажуть, коли хтось вихвалявся)
- Загадка: Цо то таке коло сраки?. Розгадка -муха.
- Як є, то в сраці вісілє, а як нема- то срака німа. Записано у с. Серники Перемишлянського району Львівськ. Обл
- Срав його пес і Мошко.(говорять, коли щось пройшло безрезультатно) - с. Ілів Миколаївський р-н Львів Обл.
- Гойда-гойда, тато батяр, мама- фойда. (Хвойда) - колискова, с. Ілів Миколаївський р-Н Львів Обл.
- "В сраку п'яний, на сраці сидить, в сраку заглядає. Хто?(Відповідь - їздовий чи фірман)" (Львівщина)
- Борщ без м'яса - то є зупа, хлоп буз вусів - то є дупа! (Львівщина)
- До дупи тАка дупа, жи пердзє нє смердзє! (Львівщина)
За татові мозолі, ми купили "Жигулі", трохи їдем, трохи пхаєм, але тата в сраці маєм".
Гудуть гудки, біжать жидки, мабуть, до праці?! - а нам в сраці!
- Срака горіла - маку не їла,а коли наїлася то розсілася
- Срака банька, Гриць Паранька -дупа парасоля
- Пес сере та нерівно кладе,бо в сраці очей не має
Наші бздинки - як малинки (Сумщина)
Сери-перди-здрасті(зустріти неприємну людину) - (Сумщина)
- Не показуй чоловіку усієї сраки, тіки половинку (Мелітополь),тобто будь мудріша
- Я піду гулять, а ти, срако, борщ вари
- Були в матері діти: Уси,Руси,Катя,Хом (Вінничина)
- Загорілись в сраці гімнА - тобто дуже схотілося (Сумщина)
- Як пішла пизда напроїб,то всі старці переїбли". (Сумщина,Кролевецький р-н,с.Зазірки) - про жінку,що вчинила моральний переступ...
- Коханий - сіном напханий, патичком підпертий на сраці роздертий. (Харківщина)
- Допоможе як сухій сраці попіл - це про якісь неефективні ліки (до сухої сраки попіл не пристає) - Вінницька область, Погребищенський район, село Кур'янці.
- Під біленьких вікном
пахне свіжим гімном.
То мій милий насрав
І мені не сказав.
Я йому відомщу
Всі плоти підіщу. (тобто "пообсцикаю") - с. Ілів Миколаївський р-Н Львів Обл
- Срака гола, зуби гострі, слава Богу, що в колгоспі. (Буковина)
- Без праці нема гімна в сраці (Буковина)
- Беремо укропу, свинячу жопу, стакан води, перднуть туди. Виходить суп рататуй. По краях картошка, а посередині ложка. (Житомирщина)
- Смішно козі, шо срака в грязі! (про сміх без причини - Донеччина)
- добре в краї степовом, пахне сіном та лайном, вийдеш в поле, сядеш срати- далеко тебе відати. (Луганщина)
- Руці в сраці поросли (Донеччина)
- Хочу, хочу - то з'їж сраку сорочу! (тут і нижче Черкащина, Полтавщина)
- А (гімна) мерзлого не хочеш?
- До дитини: чого крутишся, як гімно в ополонці?
- Танцювала-дріботіла, доки срать не захотіла (а халяви новісінькі - наваляла повнісінькі)
- Сцики без пердики - як весілля без музики!
- Срала, мазала, ліпила - не хватило кізяків!
- срав, пердів, з гори летів - і ще хотів.
- Срала баба дьогтоьм, колупала ногтьом.
- Коханйи - сім раз в сраку пропханий!
- Єк була я молода - то була я рєзва: сіла срати серед хати - в письку жаба влєзла.
--- > Хмельниччина:
- Два срало, три топтало (про дуже розумну людину) - с. Явтухи, Дережнянського району, Хмельн. області.
- на діти - пердіти, себе тра глядіти;
- срені варені!
- самотній, як палець в сраці
- загадка: маленьке, руденьке, а кожного пана з воза зсадить (відгадка - гімно)
- срав, пердів і ще хотів
- таке, як з гімна куля
- Теля в сраці, а баба довбнею маха. (коли хтось впевнено говорить про те, чого може і не статися; хвилюватися, розводити паніку наперед)
- Дівка - як з гімна плівка.
- Штани мої шаровари, ви ж мене шанували, а я вас усрав.
- Причесався, прилизався, в нові штані вбрався. як побачив ту дівчину - на порозі всрався.
- Горобець без яєць високо літає, стромив сраку на ломаку, а тепер горлає.
- Срака-кочерга (тут і нижче Київщина, Яготин)
- Палець в сраку та й в рота (про неекономних людей, які спочатку все витратять, а потім не можуть собі ради дати).
- Всереш те, що всциш = нічого в тебе не вийде
- Собачку в срачку, кота в зворота, зайця в яйця.
- Як єсть то й дупі честь, а як скупо терпи дупо.
- "Відгадай загадку вийми з сраки ягідку, оближи, оближи та й назад положи (це про ложку в мисці із варенням).
- Шукати в сраці шкварка (докопуватись до чогось, придиратись - Львівщина)
- Поцілуй собаку в сраку (Луцьк, у відповідь на якийсь нереальний "запрос", у нас кажуть "а гімна на лопаті?")
- А гівна на патичку? (тут і нижче Вінничина)
- Це ти! це ти! (звинувачують когось) - Насрали тобі в рота коти!
- Піду туди-то! - Ага, в сраку-баньку (тобто не дозволяють)
- А насрав твоїй мамі! (здивування або обурення)
- Підкидали як гівно на лопаті (били)
- Всрайся та не дайся - бабця виховувала онучок щодо дівочої честі (тут і нижче - Львівщина)
- Насеру ти маттери - не зроблю по твоїй волі
- Срала баба, срала, трави ся тримала, а трава ся відорвала, баба в гівно впала - коломийка
- Кидай в курву гівно, а їй сніг падає (аналог "як об стіну горохом")
- Пхай свій х.й в свою сраку - не лізь куди не просять
- Всеру ти ся - та ну тебе
- В сраці був, гівно видів - гівно знаєш
- Як за море срати (довго когось не було. у нас на Київщині теж так кажуть)
- До сраки така любов, коли х.й до сраки
- Як гівно на петельні
- Що за срака, як смердить ніяко
- Висрався на маківку (осоромити когось)
- Хлоп без гузиці, що курва без циці -(гузиця = срака)
- Хитра срака пердить тихо, а смердить - то на все село (про бабів-пліткарок)
- Як яйця в сраці, то й сидиш тихо
- Насрав у торбу та й ся гонорує (дешеві понти)
- З сраки виліз, й у сраку заліз! - (шило на мило, бо ж часом так говорили про того, хто подавав великі надії в дитинстві, але не виправдав їх)
- Що не балачка - то срачка (сварка на рівному місці, це про сварливих людей)
- Йди висерися - на голову легше ("не мели дурниць")
- Не плети гівно дівці в коси (не наговорюй на чесну дівчину)
- Ах ти ж москаль в сраку граний! (зрадник)
- Аби тя гівно доганяло! ( = щоб не було тобі спокою)
- Сидить, як срака в гостях (тихо)
- Срала-мазала, та глини не стало. (робити щось неакуратно і не до кінця, Хмельниччина)
- Агов, дівки! Несе пердун сливки! як не продасть, то вам віддасть! (Черкащина)
- Чики-чики на музики, зарізали качку, усім діткам по шматочку, а Іринці срачку (дитячий віршик)
- Рибаки ловили рибу, а впіймали рака. Цілий день вони шукали, де у рака срака.
- Їсти - не срати, можна почекати!
- Мова як срака волова! (якщо хтось матюкається - Житомирщина)
- Гарна як срака навиворіт! (Житомирщ)
- Що в гостей на язиці, то в повара вже в сраці (Чернігівщ)
-З гарбузи немає втрати: ложку з'їсти - дві насрати.
- Прощиталась: хотіла перднути і всралась.
- На батька насрати, на діти напердіти, аби була здорова мати (Київщина)
- Крутитися, як сраний віник.
- Як ти ? як гімно на воді (як себе почуваєш? та ніяк)
- Летіла, перділа і радувалась (Львів. обл, бродівський р-н)
- Срав пес!(ніц не вийде)
- За цариці була широка спідниці. Прийшли совіти видно сраку звідти й звідти.(с. сілець, хутір параньки, сокальський р-н, львів обл)
- Щоб ти косо срав, щоб на ляшки попадав;
- Срака горіла, маку не їла
- Насери собі під голову, щоб м'якше спати було!
- Такого розумного як ти в сраці з залізними граблями не знайдеш! (Івано-Франківськ)
- Насеру твоїй матері у великодній очіпок! ("бабуся моя народилася 1907 року в Узині під Києвом в українсько-польській сім’ї").
бамп
,fvg
>смесь собачьего с собачьим
Лол.
Не понял юмора. Селом как раз и называют поселение без церкви; а если в поселении есть церковь, то его называют поселком.
Хохлы, что вы делаете?
Хохлы, что вы делаете?
>воно тобі так треба, як до сраки карі очі
>Бабка Срака, эксперт по галушкогруппам, определяющим самый распространенный цвет глаз украинских автохтонов
"Як і бабуся, зараз часто кажу "воно тобі так треба, як до сраки карі очі!" у значенні "не до місця". "Всраться і не жить " вигукую, коли з чогось дивуюсь. "От сральня!" - кажу, коли бере досада. Ще бабця казала такі перли: "Тобі ото так шкода, як корові заднє коліно всрать", - тобто, "не шкода зовсім". Ще від неї записала таке: "жінка без сраки - як село без церкви", "він такий, що я з ним на одному полі срать не сіла б", "в сраку годне", "як не срачка, то пердячка", "як голодному срать", "як у борщ срать" (про недоречність), "всрись - а покорись", "хто всрався? - невістка".
Коли з'явився інтернет, стало простіше. Вислови про сраку почали присилати знайомі і друзі. Тепер маю в добірці більше двохсот перлів. Ось деякі з них:
"Як півсраки з-за куща" - кажуть, коли щось погано видно чи зле виглядає.
"Вари срако борщ, а я піду на солдатів дивиться" - коли щось неякісно роблено.
"В сраці був, гімно видів" - коли людина говорить про те, про що не має поняття.
"Сери-перди-грійся" - коли щось не зроблено вчасно, а тепер хапаються, щоб швидше.
"Не хочеш срать - не мучай сраку".
"Як не гівно, то засрана тріска".
"Голою сракою по рапатій дошці" - значить, ніколи.
"Самотній, як палець в сраці".
"Коханий - сім разів у сраку пропханий".
"Як єсть, то й дупі честь, а як скупо, терпи, дупо".
"Хитра срака пердить тихо, а смердить - на все село" - про бабів-пліткарок.
"Пішов, як за море срати" - коли довго когось немає.
"Не плети гівно дівці в коси" - не наговорюй на чесну дівчину.
"Ах ти москаль в сраку граний!".
"Щоб тя гівно доганяло" - щоб не було тобі спокою.
"Їсти - не срати, можна почекати".
"Гарна, як срака навиворіт".
"Срав пес" - себто, ніц не вийде.
"Сидить, як срака в гостях" - тихо.
"Пасує, як сраці фіранки".
"Всрайся, та не дайся" - так бабці на Львівщині вчили внучок боронити дівочу честь.
"Як приємно в полі срати - розвиваютсья думки, вітер яйцями колише, жопа нюхає квітки".
Є навіть пісня про сраку: "Летить сова, летить сова кругом села,
ручки-ножки підкорчила,
хлопцям сраку вистерчила.
А ви, хлопці, а ви, хлопці, не дивуйте,
сову в сраку поцілуйте".
Такі сороміцькі дражливі пісні виконували на Купала.
Чому тебе зацікавила ця лексика?
Вразило, що люди вважають ці вислови табуйованими. Срака є, а слова люди бояться і соромляться. Я недавно на сайті етнографічної спільноти завела про це мову. Одна жінка відписує: "Я знаю цікавий вираз про сраку. Але не скажу. Бо я вихована". Думаю: "Ви ж етнограф!" Дехто починає обурюватися, що це невиховано - мовляв, у мене проблеми в голові, що мене це цікавить.
Видавати ці вислови не збираюся. Колекціоную для себе. Шкодую, що не всі запам'ятовуються. Буває, крутиться в голові якийсь цілий день. Сьогодні крутиться: "Штани мої шаровари, ви ж мене шанували, а я вас усрав".
Чим українська сороміцька лексика відрізняється від російської, польської?
Можна говорити про "анальний" характер української сороміцької лексики, на відміну від "генітального" забарвлення російської. Українцям не характерно матюкатися: "бл...ь", "є...ать", "х...ня". У нас все через "сраку". Ще є третя група такої лексики - яка стосується богохульства. Її найбільше вживають у Польщі. Але навіть вислови про сраку українські - не лайливі. Просто хочуть сказати так, щоб смачно було - "гімном заліпити". Лайливих слів, пов'язаних зі сракою, все одно мало. Є, але вони скоріше добрі. У нас до сраки відносилися з повагою.
у другому виданні повикидали всі записи Грушевського про місячні і статеві акти
Ще сто років тому ця і подібна табуйована лексика була широко вживаною?
І ця, і пов'язана з сексом лексика була добре знана. Мене цікавило свого часу дитинство в історії - як виховували дітей раніше, з найдавніших часів, навіть з палеоліту. Мені потрапила до рук книжка Марка Грушевського "Дитина у віруваннях і звичаях українського народу" - перевидання 2006 року. Потім я знайшла перше видання - 1907-го. Була вражена, що у другому виданні повикидали всі записи Грушевського про місячні і статеві акти. Думаю: "Що це таке?". Почала Грушевського копати і виписувати ці його слова. Потім збирала фольклор. Їздила по експедціях і почала знаходити, як говорили про статевий акт раніше в народі. Ми думаємо, що зовсім завуальовано - типу "бандурка", "криниченьку копав". Але були значно прозоріші вислови - зрозуміліші для сучасної людини. У нас же зараз поширена думка, що жінка-берегиня виростала у вишиваночці, потім сідала під іконою, брала в руки дитину, і все. Обурює, коли починають апелювати до моральності давньої. Фольклор нам каже зовсім інше.
"Смішно козі, що срака в грязі" - про сміх без причини. Записала на Донеччині. Наступні - з Полтавської і Черкаської областей:
"А гімна мерзлого не хочеш?" - про забаганки.
"Чого крутишся, як гімно в ополонці?"
"Срала, мазала, ліпила - не хватило кізяків".
"А там того шумовиння, як на сраці ластовиння" - про інформацію, яку не можна перевірити. З Холмщини.
Загадка з Хмельниччини: "Маленьке, руденьке, а всякого пана з воза зсадить". Гімно це. Ще там казали: "Теля в сраці, а баба довбнею маха" - коли хтось розводить паніку наперед.
З Яготинського району під Києвом порівняння "Срака-кочерга" і приказка "Шукати в сраці шкварка" - це доколупуватися до чогось, придиратися.
"Сраку в жменю - і гайда" - Самбірський район, Львівщина.
https://gazeta.ua/articles/nelitereturna-leksika/_zinka-bez-sraki-yak-selo-bez-cerkvi-200-visloviv-pro-dupu-zibrala-nastya-melnichenko/513969?mobile=true