И сразу бамп
Бамп
Бамп
Бамп
https://www.youtube.com/watch?v=Lu20D7pb8Go
бамп стишками шлюхи
бамп стишками шлюхи
То есть вы хотите затравить того анона, который этот тред создал?
Мамку же
Травить всех их!
Есть ещё фотки с ней типа первой пикчи?
Мимо-гилфоёб-червьпидор
ОП, а бампать ты не собираешься?
Бамп
Бамп
Оп, раз ты тут, ответь
Нету, такие есть
Контач ее прочеши, может найдешь что годного для себя.
Няша-мамаша
Доставьте скринов, где ее долбят. Ниахота видео качать.
С долбежкой нету, есть только кулстори от нее самой.
Бамп
Бля, ну на словах и я с Расторгуевым в пукан жарился.
Хуита какая то, где пруфы ебли? В видосах вообще ноль содержания
Суть то не в долбежке
Сути вообще нет, ни одного пруфа. Пошел нахуй, говно
Бугуртящего Домогарова тебе мало?
Бамп
Бамп
ААААА ЕЙ СТИНУ ОТКРЫЛИ ВКУДХТЕ!!!! СРЁМ СКАРЕЙ!!!
Бамп
Почему вас такая навязчивая идея ПУСТЬ ГАВАРЯТ? Словно цель все жизни, донести травлю какой-нибудь шлюхи до господина Малахова т.к. почти в каждом подобном треде - ПУСТЬ ГАВАРЯТ! Пишем в ПУСТЬ ГАВАРЯТ!, винчик, в ПУСТЬ ГАВАРЯТ! нужно.
Нам за это платят.
Так как пг является одной из любимых передач многих анонов и там могут пожевать тему вскрытую анонами это ли не шин?
а есть еще видео кроме первых четырех ?
У сына дохуя видосов, но он не хочет вбрасывать чому-то. Говорит, остальные не на столько интересны
вот пидар.
так и передайте этому уебку, что я ебал его в рот
Бамп
Передал
кек.
Бамп
Бамп
Взлетай уже
ЗОВИТИ ВАЛЬНОВА!
Вольнов лох
Затралил
Бамп
Бамп
Бамп
На дневном не взлетит, пили на ночном
На ночном уже не взлетел
Test
Значит вообще не взлетит, двач уже не торт
(((
Антош, почему этот тред должен взлетать? Только потому, что она шлюха?
Почему бы и нет? Раньше такие треды уходили в бамп-лимит только так. Эх, двач не торт, одни школьники и снобы-альтфаки остались.
Бамп
Потому что там много лулзов. А ты моралфаг дохуя?
Двачую, аноны совсем разленились
Почему-то в голос с этого текста
>Как все хорошо начиналось! Дело было вечером, делать было нечего. И народный артист России, 49-летний Александр Домогаров решил поискать себе невесту в… Интернете. Актер бросил клич: мол, красивая и умная, найдись!
«Ищу девушку от 18 до 28, — сделал «заказ» Домогаров. — Модельной внешности, модельного ума и модельного роста 180 см».
И даже выложил фотографию своего прекрасного идеала.
На зов холостой знаменитости тут же слетелись многочисленные кандидатки. Причем совершенно разных возрастов и параметров.
Начался кастинг!
http://starfever.ru/news/7719
Так и повеяло желтой газетенкой, пытающейся сделать из мухи слона.
>Как все хорошо начиналось! Дело было вечером, делать было нечего. И народный артист России, 49-летний Александр Домогаров решил поискать себе невесту в… Интернете. Актер бросил клич: мол, красивая и умная, найдись!
«Ищу девушку от 18 до 28, — сделал «заказ» Домогаров. — Модельной внешности, модельного ума и модельного роста 180 см».
И даже выложил фотографию своего прекрасного идеала.
На зов холостой знаменитости тут же слетелись многочисленные кандидатки. Причем совершенно разных возрастов и параметров.
Начался кастинг!
http://starfever.ru/news/7719
Так и повеяло желтой газетенкой, пытающейся сделать из мухи слона.
>— Актер сам хвастался, и не только мне, что у него «большой и толстый», — уверяет в «Экспресс-газете» Юля. — И, мол, он любого за пояс заткнет. После таких грубых нападок я засомневалась, были ли женщины вообще в его жизни!
http://starfever.ru/news/7719
http://starfever.ru/news/7719
посмотрел два видео из четырех, лулзов я как то не словил, непонятно сколько куну лет, может он реально уже должен был свалить из этой помойки.
Говорят, что 18
Какой-то анальный цирк
Бамп
https://twitter.com/adomogarov
>Я !!! и пишите И НЕ ЧИТАЙТЕпод чужими никами - БУДУ УНИЧТОЖАТЬ!!! РАД ОБЩАТЬСЯ С ЧЕСТНЫМИ ЛЮДЬМИ!)
>Я !!! и пишите И НЕ ЧИТАЙТЕпод чужими никами - БУДУ УНИЧТОЖАТЬ!!! РАД ОБЩАТЬСЯ С ЧЕСТНЫМИ ЛЮДЬМИ!)
Какой-то странный Домогаров
Да они там все как дети малые инфа соточка, взять ту же Ваенгу с ее бугуртами
Лулзы будут, если затравить её так, чтобы на неё каждый пальцем показывал, чтобы она вылетела с работы, и прочая хуйня. Давай, покажи, какой ты моралфаг, и скажи, что это плохо. Но она сама это заслужила.
Двачую
Ну а в чем прикол, что она со всеми еблась? Ну и что такого?
Может это ты моралфаг, если у тебя такая реакция на шлюх?
Не плоди сущности, сука
>предлагаю травить
>называют моралфагом
НУ это уже совсем пидзец.
Прикол в видосах сына.
Ну и что? Нашел ее видосы или за ней подглядывал ну и что такого-то?
Ты сюда с теребоньки пришел? Или в 2014?
с МДК, а че?))
ну ты прост перепутал)) баттхерт тред не здесь)))
>Нашел ее видосы
>за ней подглядывал
Ты хоть посмотри сначала, долбоебушка
Я вот не пойму кого ты здесь здесь хочешь удивить видосами сына?
Уебывай уже
Да мне просто интересно, как можно раздуть из полной хуйни целый тред.
Тебе одноклассники еще не показали где кнопка скрыть или что?
тест!
Был знаком только с SAGE
Не благодари
dje а как черный фон сделоть)
Ой, а как ты такое черное сделал??
Детский разум улья
А есть моар первого пика? И вообще такого контента с ней.
Мимомилфодрочер
А где кнопка, чтобы зарегистрироваться?
Контач чеши
Она же блевотная!
Давайте лучше травить Жоржерину!
Чтобы зарегестрироваться нужно скачать программу вишмастер, гугли
А че оп выпилил видосы?
аххахах я знаю этот мемас))) может ещё фингербокс предложишь?
У меня шишка колом на нее стоит, какая жопа у нее сочная. Оп вообще мог бы ее совратить.
Забирайте этого ньюфага. Легенда про вирус это специальное прикрытие для своих, тупенький
Оп того тхреда, ее сын то есть.
Селёдкой воняет?
ШОК, ИЗВЕСТНАЯ ПИСАТЕЛЬНИЦА ЖИВЕТ НА ШЕЕ У МАТЕРИ И ГОНИТ СЫНА НА РАБОТУ!
Даже за пользование жирной пиздой не платят?
Und wo ist Евгения Руденко?
судорожная попытка вернуть двачу именно ту перчинку?
судорожная попытка вернуть двачу именно ту перчинку?
Убогий, одноногий.
Лол, хули она тогда на сына гонит-то?
sage
Бамп
Бамп
Бамп
Бамп
Бамп
бамп
Для гопников, скопофилов, шантажистов и прочих ущербных. Важная информация от XXXXXX; Если в ближайшее время не закончится эта "мышиная возня" с фото и текстовыми материалами выкраденными с личных страниц соцсетей или сфабрикованными против меня, то заканчивается моё терпение. Это значит, что я подключаю все свои связи в Силовых и других влиятельных структурах, настоятельно советую поверить мне на слово, что таковые у меня есть и неслабые и начинаю законную и закономерную контратаку против наших "врагов" Отсюда следует, что проблемы могут появится даже у свидетелей "вакханалии". Если по данным независимой, но профессиональной экспертизы украденные материалы не содержат уголовно процессуальной мотивации, то действия с другой стороны уже содержат не только мотивы, но конкретные действия шантажа, угроз моральной и физической расправы, вымогательства и публичного унижения. А это целый ряд серьёзных статей УК РФ! Скажу проще: Мои юные недоброжелатели! Настоятельно не рекомендую делать нам что либо плохо. Жила треснет) А подлым дебилам сочувственно пожелаю удачи
> все свои связи в Силовых и других влиятельных структурах
Сасай
Бамп
Бамп
Бампаю до посинения
Бамп
Бамп
Бамп
Ну давай разберем по частям, тобою написанное )) Складывается впечатление что ты реально контуженный , обиженный жизнью имбицил )) Могу тебе и в глаза сказать, готова приехать послушать?) Вся та хуйня тобою написанное это простое пиздабольство , рембо ты комнатная)) от того что ты много написала, жизнь твоя лучше не станет)) пиздеть не мешки ворочить, много вас таких по весне оттаяло )) Про таких как ты говорят: Мама не хотела, папа не старался) Вникай в моё послание тебе< постарайся проанализировать и сделать выводы для себя)
Бамп
Бамп
Бамп
Бамп
> подлым дебилам
> сочувственно
Как же я обосрался с этого подлого дебила.
Бамп
Бамп
Бамп
Бамп
Ну что же вы, подлые дебилы?
Бамп
Бамп
Бамп
Бамп
Бамп
я с начало жопой прочитал думал оп мамку выебал а она оказалась не так проста аж сама юля руденко
Бамп
Бамп
Бамп
Бамп
Бамп
Бамп
bump
Бамп
Лол, ватник пытается травить уже только за украинскую фамилию. Сажи 15рублевому, зарепортил тред модеру.
Дата смерті 26 лютого (10 березня) 1861 (47 років)
Місце смерті Санкт-Петербург (нині Російська Федерація)
Національність українець
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Мова творів українська, російська
Рід діяльності художник (живописець, гравер), поет, прозаїк, драматург, громадський діяч
Роки активності: 1826–1861
Magnum opus: «Кобзар»
Автограф Автограф — Шевченко Тарас Григорович
Тара́с Григо́рович Шевче́нко (відомий також як Кобза́р; 25 лютого (9 березня) 1814, с. Моринці, Київська губернія, (нині Черкаська область) — 26 лютого (10 березня) 1861, м. Санкт-Петербург) — український поет, письменник (драматург, прозаїк), художник (живописець, гравер), громадський та політичний діяч.
Член Кирило-Мефодіївського братства. Академік Імператорської академії мистецтв (1860).
Зміст
1 Життєпис
1.1 Дитинство і молодість
1.2 Викуп
1.3 В Петербурзькій академії мистецтв
1.4 Перша подорож Україною
1.5 Поет проти імперії
1.6 Друга подорож Україною
1.7 Арешт і заслання
1.8 Третя подорож Україною
1.9 Кохання Тараса Шевченка
1.10 Смерть і перепоховання
1.10.1 Останній шлях
2 Літературна творчість
2.1 Рання творчість
2.2 Період «Трьох літ»
2.3 Період заслання
2.4 Творчість останніх років життя
2.5 Доля творчого скарбу Тараса Шевченка
3 Художня творчість
4 Політичні інтерпретації постаті
5 Погляди щодо релігії
6 Образ Тараса Шевченка
7 Дослідження життя і творчості Шевченка
8 Ушанування пам'яті
9 Бібліографія
10 Див. також
11 Примітки
12 Посилання
Життєпис
Дитинство і молодість
Тарас Шевченко народився 25 лютого (9 березня) 1814 року[5] у селі Моринці Звенигородського повіту Київської губернії (нині Звенигородського району Черкаської області). Був третьою дитиною селян-кріпаків Григорія Івановича Шевченка і Катерини Якимівни Бойко після сестри Катерини (8 (20) листопада 1804 — близько 1848) та брата Микити (16 (28) травня 1811 — близько 1870)[6]. Згідно з родинними переказами, Тарасові діди і прадіди були козаками, служили у Війську Запорозькому й брали участь у визвольних війнах та повстаннях в Україні XVII–XVIII століть. Ці повстання були жорстоко придушені, а нормальне суспільне життя на Черкащині, Полтавщині, Київщині, Брацлавщині, Чернігівщині порушилося на тривалі роки. Переважна частина місцевого населення була закріпачена і зубожіла.
У 1816 році сім'я Шевченків переїхала до села Керелівка (нині Шевченкове Звенигородського району) Звенигородського повіту, звідки походив Григорій Іванович[7]. Дитячі роки Тараса пройшли в цьому селі. 12 (24) травня 1816 року народилася Тарасова сестра Ярина[8], а 26 січня (7 лютого) 1819 року — сестра Марія[9]. Одного разу малий Тарас пішов шукати «залізні стовпи, що підпирають небо», і заблукав у полі. Чумаки, зустрівши хлопця, забрали його з собою і ввечері привезли до Кирилівки[10][11]. 8 (20) березня 1821 року народився Тарасів брат Йосип[12].
Восени 1822 року Тарас Шевченко почав учитися грамоти в місцевого дяка Совгиря[13]. У той час ознайомився з творами Григорія Сковороди. В період 1822-1828 років він намалював «Коні. Солдати» (цей твір не знайдено)[14].
29 січня (10 лютого) 1823 року його старша сестра і н
Місце смерті Санкт-Петербург (нині Російська Федерація)
Національність українець
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Мова творів українська, російська
Рід діяльності художник (живописець, гравер), поет, прозаїк, драматург, громадський діяч
Роки активності: 1826–1861
Magnum opus: «Кобзар»
Автограф Автограф — Шевченко Тарас Григорович
Тара́с Григо́рович Шевче́нко (відомий також як Кобза́р; 25 лютого (9 березня) 1814, с. Моринці, Київська губернія, (нині Черкаська область) — 26 лютого (10 березня) 1861, м. Санкт-Петербург) — український поет, письменник (драматург, прозаїк), художник (живописець, гравер), громадський та політичний діяч.
Член Кирило-Мефодіївського братства. Академік Імператорської академії мистецтв (1860).
Зміст
1 Життєпис
1.1 Дитинство і молодість
1.2 Викуп
1.3 В Петербурзькій академії мистецтв
1.4 Перша подорож Україною
1.5 Поет проти імперії
1.6 Друга подорож Україною
1.7 Арешт і заслання
1.8 Третя подорож Україною
1.9 Кохання Тараса Шевченка
1.10 Смерть і перепоховання
1.10.1 Останній шлях
2 Літературна творчість
2.1 Рання творчість
2.2 Період «Трьох літ»
2.3 Період заслання
2.4 Творчість останніх років життя
2.5 Доля творчого скарбу Тараса Шевченка
3 Художня творчість
4 Політичні інтерпретації постаті
5 Погляди щодо релігії
6 Образ Тараса Шевченка
7 Дослідження життя і творчості Шевченка
8 Ушанування пам'яті
9 Бібліографія
10 Див. також
11 Примітки
12 Посилання
Життєпис
Дитинство і молодість
Тарас Шевченко народився 25 лютого (9 березня) 1814 року[5] у селі Моринці Звенигородського повіту Київської губернії (нині Звенигородського району Черкаської області). Був третьою дитиною селян-кріпаків Григорія Івановича Шевченка і Катерини Якимівни Бойко після сестри Катерини (8 (20) листопада 1804 — близько 1848) та брата Микити (16 (28) травня 1811 — близько 1870)[6]. Згідно з родинними переказами, Тарасові діди і прадіди були козаками, служили у Війську Запорозькому й брали участь у визвольних війнах та повстаннях в Україні XVII–XVIII століть. Ці повстання були жорстоко придушені, а нормальне суспільне життя на Черкащині, Полтавщині, Київщині, Брацлавщині, Чернігівщині порушилося на тривалі роки. Переважна частина місцевого населення була закріпачена і зубожіла.
У 1816 році сім'я Шевченків переїхала до села Керелівка (нині Шевченкове Звенигородського району) Звенигородського повіту, звідки походив Григорій Іванович[7]. Дитячі роки Тараса пройшли в цьому селі. 12 (24) травня 1816 року народилася Тарасова сестра Ярина[8], а 26 січня (7 лютого) 1819 року — сестра Марія[9]. Одного разу малий Тарас пішов шукати «залізні стовпи, що підпирають небо», і заблукав у полі. Чумаки, зустрівши хлопця, забрали його з собою і ввечері привезли до Кирилівки[10][11]. 8 (20) березня 1821 року народився Тарасів брат Йосип[12].
Восени 1822 року Тарас Шевченко почав учитися грамоти в місцевого дяка Совгиря[13]. У той час ознайомився з творами Григорія Сковороди. В період 1822-1828 років він намалював «Коні. Солдати» (цей твір не знайдено)[14].
29 січня (10 лютого) 1823 року його старша сестра і н
Микити (16 (28) травня 1811 — близько 1870)[6]. Згідно з родинними переказами, Тарасові діди і прадіди були козаками, служили у Війську Запорозькому й брали участь у визвольних війнах та повстаннях в Україні XVII–XVIII століть. Ці повстання були жорстоко придушені, а нормальне суспільне життя на Черкащині, Полтавщині, Київщині, Брацлавщині, Чернігівщині порушилося на тривалі роки. Переважна частина місцевого населення була закріпачена і зубожіла.
У 1816 році сім'я Шевченків переїхала до села Керелівка (нині Шевченкове Звенигородського району) Звенигородського повіту, звідки походив Григорій Іванович[7]. Дитячі роки Тараса пройшли в цьому селі. 12 (24) травня 1816 року народилася Тарасова сестра Ярина[8], а 26 січня (7 лютого) 1819 року — сестра Марія[9]. Одного разу малий Тарас пішов шукати «залізні стовпи, що підпирають небо», і заблукав у полі. Чумаки, зустрівши хлопця, забрали його з собою і ввечері привезли до Кирилівки[10][11]. 8 (20) березня 1821 року народився Тарасів брат Йосип[12].
Восени 1822 року Тарас Шевченко почав учитися грамоти в місцевого дяка Совгиря[13]. У той час ознайомився з творами Григорія Сковороди. В період 1822-1828 років він намалював «Коні. Солдати» (цей твір не знайдено)[14].
29 січня (10 лютого) 1823 року його старша сестра і нянька Катерина вийшла заміж за Антона Красицького — селянина із Зеленої Діброви.
20 серпня (1 вересня) 1823 року від тяжкої праці й злиднів померла мати Катерина[15], й 7 (19) жовтня 1823 року батько одружився вдруге з удовою Оксаною Терещенко, в якої вже було троє дітей[16]. Вона жорстоко поводилася з нерідними дітьми, зокрема з малим Тарасом[17].
22 червня (4 липня) 1824 року народилася Тарасова сестра Марія — від другого шлюбу Григорія Івановича[18]. Тарас чумакував з батьком. Бував у Звенигородці, Умані, Єлисаветграді (тепер Кіровоград)[19]. 21 березня (2 квітня) 1825 року від тяжкої праці на панщині помер Григорій Шевченко[20], і невдовзі мачуха повернулася зі своїми дітьми до Моринців, а Тарас пішов у найми до дяка Петра Богорського, який прибув із Києва[21]. Як школяр-попихач, Тарас носив воду, опалював школу, обслуговав дяка, читав псалтир над померлими й навчався далі[22]. У той час Шевченко ознайомився з деякими творами української літератури. Не стерпівши знущань Богорського, Тарас втік від нього й почав шукати у навколишніх селах учителя-маляра[23]. Відчуваючи великий потяг до живопису, кілька днів наймитував і «вчився» малярства в диякона Єфрема (Лисянка Звенигородського повіту, нині Черкаської області)[24]. Також мав учителів-малярів із села Стеблева, Канівського повіту[25] та із села Тарасівки Звенигородського повіту[26]. 1827 року він пас громадську отару в Кирилівці й там зустрічався з Оксаною Коваленко. Цю подругу дитинства Шевченко не раз згадує у своїх творах. Їй присвячено вступ до поеми «Мар'яна-черниця»[27].
Наймитуючи в кирилівського попа Григорія Кошиця, Тарас бував у Богуславі, (куди возив поповича до школи, а яблука та сливи — на продаж). У цей же час їздив на базари до містечок Бурти і Шполи[28]. 1828 року Шевченка взяли козачком (слугою) до панського двору у Вільшаній (Звенигородського повіту на Київщині), куди він пішов по дозвіл учитися у хлипнівського маляра[29]. Коли Тарасові минуло 14 років, помер Василь Енгельгардт і село Кирилівка стало власністю його сина — Павла Енгельгардта[30], Шевченка ж зробили дворовим слугою нового поміщика в вільшанському маєтку. 6 (18) грудня 1829 року Павло Енгельгардт застав Шевченка вночі за малюванням козака Матвія Платова, героя франко-російської війни 1812 року), нам'яв вуха кріпаку-слузі та наказав відшмагати його на стайні різками[31]. Наступного дня наказ було виконано: кучер Сидорко відшмагав Шевченка[32]. Упродовж 1829-1833 років Тарас копіював картини суздальських майстрів[33].
Майже два з половиною роки — з осені 1828-го до початку 1831-го — Шевченко пробув зі своїм паном у Вільні[34]. Подробиці цієї подорожі мало відомі. Імовірно, що там він відвідував лекції малювання у професора Віленського університету Йонаса Рустемаса. У тому ж місті Шевченко міг бути очевидцем Польського повстання 1830 р. З цих часів зберігся Шевченків малюнок «Погруддя жінки»[35], який свідчить про майже професійне володіння олівцем[Джерело?].
Переїхавши 1831 року з Вільна до Петербурга, Енгельгардт взяв із собою Шевченка[36], а щоб згодом мати зиск на художніх творах (серед дворянства було модою мати своїх «покоєвих художників»), віддав його в науку на чотири роки до живописця Василя Ширяєва. Відтоді й до 1838 року Шевченко жив у будинку Крестовського (тепер — Загородний проспект, 8), де наймав квартиру Ширяєв[37]. Ночами, у вільний від роботи час, Шевченко ходив до Літнього саду, змальовував статуї, тоді ж уперше почав писати вірші[38].
1833 року він намалював портрет поміщика Павла Енгельгардта (акварель; оригінал, датований автором, зберігається в Національному музеї Тараса Шевченка
У 1816 році сім'я Шевченків переїхала до села Керелівка (нині Шевченкове Звенигородського району) Звенигородського повіту, звідки походив Григорій Іванович[7]. Дитячі роки Тараса пройшли в цьому селі. 12 (24) травня 1816 року народилася Тарасова сестра Ярина[8], а 26 січня (7 лютого) 1819 року — сестра Марія[9]. Одного разу малий Тарас пішов шукати «залізні стовпи, що підпирають небо», і заблукав у полі. Чумаки, зустрівши хлопця, забрали його з собою і ввечері привезли до Кирилівки[10][11]. 8 (20) березня 1821 року народився Тарасів брат Йосип[12].
Восени 1822 року Тарас Шевченко почав учитися грамоти в місцевого дяка Совгиря[13]. У той час ознайомився з творами Григорія Сковороди. В період 1822-1828 років він намалював «Коні. Солдати» (цей твір не знайдено)[14].
29 січня (10 лютого) 1823 року його старша сестра і нянька Катерина вийшла заміж за Антона Красицького — селянина із Зеленої Діброви.
20 серпня (1 вересня) 1823 року від тяжкої праці й злиднів померла мати Катерина[15], й 7 (19) жовтня 1823 року батько одружився вдруге з удовою Оксаною Терещенко, в якої вже було троє дітей[16]. Вона жорстоко поводилася з нерідними дітьми, зокрема з малим Тарасом[17].
22 червня (4 липня) 1824 року народилася Тарасова сестра Марія — від другого шлюбу Григорія Івановича[18]. Тарас чумакував з батьком. Бував у Звенигородці, Умані, Єлисаветграді (тепер Кіровоград)[19]. 21 березня (2 квітня) 1825 року від тяжкої праці на панщині помер Григорій Шевченко[20], і невдовзі мачуха повернулася зі своїми дітьми до Моринців, а Тарас пішов у найми до дяка Петра Богорського, який прибув із Києва[21]. Як школяр-попихач, Тарас носив воду, опалював школу, обслуговав дяка, читав псалтир над померлими й навчався далі[22]. У той час Шевченко ознайомився з деякими творами української літератури. Не стерпівши знущань Богорського, Тарас втік від нього й почав шукати у навколишніх селах учителя-маляра[23]. Відчуваючи великий потяг до живопису, кілька днів наймитував і «вчився» малярства в диякона Єфрема (Лисянка Звенигородського повіту, нині Черкаської області)[24]. Також мав учителів-малярів із села Стеблева, Канівського повіту[25] та із села Тарасівки Звенигородського повіту[26]. 1827 року він пас громадську отару в Кирилівці й там зустрічався з Оксаною Коваленко. Цю подругу дитинства Шевченко не раз згадує у своїх творах. Їй присвячено вступ до поеми «Мар'яна-черниця»[27].
Наймитуючи в кирилівського попа Григорія Кошиця, Тарас бував у Богуславі, (куди возив поповича до школи, а яблука та сливи — на продаж). У цей же час їздив на базари до містечок Бурти і Шполи[28]. 1828 року Шевченка взяли козачком (слугою) до панського двору у Вільшаній (Звенигородського повіту на Київщині), куди він пішов по дозвіл учитися у хлипнівського маляра[29]. Коли Тарасові минуло 14 років, помер Василь Енгельгардт і село Кирилівка стало власністю його сина — Павла Енгельгардта[30], Шевченка ж зробили дворовим слугою нового поміщика в вільшанському маєтку. 6 (18) грудня 1829 року Павло Енгельгардт застав Шевченка вночі за малюванням козака Матвія Платова, героя франко-російської війни 1812 року), нам'яв вуха кріпаку-слузі та наказав відшмагати його на стайні різками[31]. Наступного дня наказ було виконано: кучер Сидорко відшмагав Шевченка[32]. Упродовж 1829-1833 років Тарас копіював картини суздальських майстрів[33].
Майже два з половиною роки — з осені 1828-го до початку 1831-го — Шевченко пробув зі своїм паном у Вільні[34]. Подробиці цієї подорожі мало відомі. Імовірно, що там він відвідував лекції малювання у професора Віленського університету Йонаса Рустемаса. У тому ж місті Шевченко міг бути очевидцем Польського повстання 1830 р. З цих часів зберігся Шевченків малюнок «Погруддя жінки»[35], який свідчить про майже професійне володіння олівцем[Джерело?].
Переїхавши 1831 року з Вільна до Петербурга, Енгельгардт взяв із собою Шевченка[36], а щоб згодом мати зиск на художніх творах (серед дворянства було модою мати своїх «покоєвих художників»), віддав його в науку на чотири роки до живописця Василя Ширяєва. Відтоді й до 1838 року Шевченко жив у будинку Крестовського (тепер — Загородний проспект, 8), де наймав квартиру Ширяєв[37]. Ночами, у вільний від роботи час, Шевченко ходив до Літнього саду, змальовував статуї, тоді ж уперше почав писати вірші[38].
1833 року він намалював портрет поміщика Павла Енгельгардта (акварель; оригінал, датований автором, зберігається в Національному музеї Тараса Шевченка
олекція музею складається з унікальних цінностей: оригіналів малярських робіт Шевченка, документів про його життя та творчість, рукописних списків його поезій, рідкісних фотографій поета та його друзів, першодруків творів Шевченка з його автографами, майже всіх видань творів поета й літератури про нього, починаючи з прижиттєвих і закінчуючи сучасними вітчизняними та зарубіжними виданнями. У 24 залах розміщено понад 4 тисячі експонатів.
В експозиційних залах представлені твори видатних художників, скульпторів, письменників і композиторів, в яких відображено епоху Шевченка, його життя і діяльність: художні твори Карла Брюллова, Іллі Рєпіна, Василя Тропініна, Івана Крамського, Василя Штернберга, Івана Соколова, Михайла Башилова, Костянтина Трутовського, Лева Жемчужникова, Івана Сошенка, Михайла Микешина, Сергія Васильківського, Миколи Самокиша, Опанаса Сластіона, Фотія Красицького, Івана Їжакевича, Василя Касіяна, Михайла Дерегуса, Карпа Трохименка, Михайла Хмелька, Бориса Смирнова та інших; твори скульпторів Федора Каменського, Петра Клодта, Володимира Беклемішева, Федіра Балавенського, Івана Кавалерідзе, Михайла Лисенка, Івана Макогона, Петра Мовчуна, Валентина Зноби та інших.
В кількох залах експоновано матеріали, що свідчать про світове значення творчості Шевченка, переклади його творів багатьма мовами зарубіжних країн.
Станом на липень 2002 року в колекції музею зберігалося 28 007 експонатів основного фонду (живопис, графіка, декоративне мистецтво, скульптура, архів, друковані матеріали, книги, фото, меморіальні речі); допоміжного фонду — 44 662. Загальна кількість — 72 669.
В експозиційних залах представлені твори видатних художників, скульпторів, письменників і композиторів, в яких відображено епоху Шевченка, його життя і діяльність: художні твори Карла Брюллова, Іллі Рєпіна, Василя Тропініна, Івана Крамського, Василя Штернберга, Івана Соколова, Михайла Башилова, Костянтина Трутовського, Лева Жемчужникова, Івана Сошенка, Михайла Микешина, Сергія Васильківського, Миколи Самокиша, Опанаса Сластіона, Фотія Красицького, Івана Їжакевича, Василя Касіяна, Михайла Дерегуса, Карпа Трохименка, Михайла Хмелька, Бориса Смирнова та інших; твори скульпторів Федора Каменського, Петра Клодта, Володимира Беклемішева, Федіра Балавенського, Івана Кавалерідзе, Михайла Лисенка, Івана Макогона, Петра Мовчуна, Валентина Зноби та інших.
В кількох залах експоновано матеріали, що свідчать про світове значення творчості Шевченка, переклади його творів багатьма мовами зарубіжних країн.
Станом на липень 2002 року в колекції музею зберігалося 28 007 експонатів основного фонду (живопис, графіка, декоративне мистецтво, скульптура, архів, друковані матеріали, книги, фото, меморіальні речі); допоміжного фонду — 44 662. Загальна кількість — 72 669.
Долбоеб, они москвичи.
Ну литовцы тоже москвичей не любили, настолько, что даже автомобилям под названием москвич тормоза подпиливали.
Какие литовцы, какие автомобили, что ты несешь, поехавший?
Гугли трасса вильнюс 1990 москвич.
Ты понимаешь, что ты поехавший уже, все?
Bump
Анон, поясни, что в этой шлюхе такого? У кого в здравом уме возникает желание ее выебать?
У русни хахах!!!
У Преснякова и шансонье Евгения Кемеровского
хах пiймав на вилах
По молодости она оч даже ничего была.
Дана Скалли в треде, все в Малдера!
Совпадение?
Не думаю
Бампец
169
170
171
Считаем до 200 всем двачем!
173
174
175
176
Очередной сынуля -уебан, очередной ОР-уебан, ЧТО СЛУЧИЛОСЬ С ИМЕЙДЖБОРДОЙ-ТА?билять.
Она возвращается к истокам, ньюфаня
Бамп
Бамп
Приклеилась
Бамп
Блять, этот тред потонет когда-нибудь или нет?
Нет
Пидора ответ
Бамп
Бамп
Бамп
Нахуя нам эта старая шлюха
ебать, перекидывания какашками
да-да-да, ты конечно же не школьник, раз создал такой слабоумный тред
У меня только один вопрос. Неужели Домогарову и этому шансонье не хватило статуса в обществе для того, чтобы трахать красивую женщину?
или
Бурная сексуальная жизнь Юлии Руденко
Краткая суть в том, что анонимус создал тред с видосами своей мамки. Но мамка оказалась не так проста - писательница и журналист, да еще и та еще шлюха, сосала Преснякову, ебалась с шансонье Евгением Кемеровским по-собачьи, ссорилась с Домогаровым, который люто с нее бугуртил и назначил за нее награду.
Набигаем куда только можно, кидаем видео в СМИ ,пиарим мамку.
Суть травли - донести до СМИ возможно даже до "пусть говорят" хуевые отношения Юлии со своим сыном и её общую неадекватность, опозорив и подпортив ей репутацию, тем самым вызвав бугурт её и её друзей из ФСБ и особенно Иван Иваныча, устроить войнушку, посетить морской плацдарм, словить лулзов. В общем, все как всегда.
Ссылки:
Сами скандальные видео, выпилены с ютуба, но сохранены:
http://rghost.ru/8DcDSFfW8
http://rghost.ru/8JKyrQvj5
http://www.fayloobmennik.net/4759472
http://www.fayloobmennik.net/4759512
http://news.rambler.ru/15243020/ - ебля с шансонье
http://www.eg.ru/daily/stars/33420/ - кулстори из уст самой Юлии
http://starfever.ru/news/7719 - угрозы Домогарова
https://www.youtube.com/watch?v=NvnGKL65n7A - про угрозы Домогарова по хохляцкому ТВ
http://novolitika.info/news/99328 - сексуальная жизнь Юлии в одном посте
А так же контакты:
https://vk.com/jylia_rydenko - сама знаменитость
http://vk.com/intbool - ОП-сын
https://vk.com/prostolubit - публик госпожи Руденко (комментарии уже закрыты()
Есть номер PR-консультанта госпожи Руденко +7(925)031-20-50 http://www.jylia-rudenko.narod.ru/kontakty.html - и личная почта.
http://arhivach.org/thread/74443/ - с чего все началось
http://arhivach.org/thread/74481/ - первый не взлетевший травля-тред